Урок: Г. Квітка-Основ'яненко. «Конотопська відьма». Картини життя українського суспільства за часів великої руїни

08 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити школярів з наступним програмовим твором Г. Квітки-Основ'яненка, розкрити його ідейно-тематичне спрямування, особливості зображення життя українців за часів Великої Руїни в «Конотопській відьмі»; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість, культуру зв'язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення; вміння грамотно висловлювати власну думку, робити висновки; виховувати почуття поваги до творчості Г. Квітки, інтерес до читання художньої літератури, історичного минулого рідного краю, наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Квітки-Основ'яненка, підручник, текст твору та фото-ілюстрації до нього, дидактичний матеріал (тестові

завдання, картки), історична карта «Україна в добу Великої Руїни».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Найуважніший читач повісті Г. Квітки Маруся»

Завдання. Правильно відповівши на запитання, за першими літерами відповіді прочитайте прізвище автора цих рядків: «Читаючи повісті й оповідання Г. Квітки-Основ'яненка, я не раз плакав від щирого серця або реготав як той козак, до знемоги».

1. Подарунок Василя Марусі. (Горішки) 2. Творчий метод у літературі та мистецтві, що полягає в об'єктивному і всебічному відображенні дійсності. (Реалізм) 3. Літературний рід, до якого належить жанр повісті. (Епос) 4. Милосердним у творі «Маруся» письменник називає… (Бога) 5. Думка Г. Квітки, що виражена у творі, його ставлення до подій, явищ і людей — це… (Ідея) 6.

Риса, яка притаманна всій родині Дротів. (Набожність) 7. Прізвище подруги головної героїні повісті. (Кубраківна) 8. Назва книги, яку читав Василь у церкві на Великдень. (Апостол)

Відповідь



2. Мозкова атака.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя про життя українського суспільства за часів Великої Руїни

(історична довідка із застосуванням карти України цієї доби)

Після смерті Б. Хмельницького, коли гетьманом вдруге було обрано Юрася Хмельниченка, на Україні настала лиха година. Було безладдя, внаслідок чого кожний робив, що хотів. Із заходу чинили утиски на Україну польські війська; з півночі й від сходу московські, а з півдня турки й татари. До того ще Україна розділилася на дві частини: Лівобережну й Правобережну (від ріки Дніпро). На Лівобережній вибрали одного гетьмана, на Правобережній другого. Доходило до того що гетьмани воювали між собою. І так брати билися з братами, Україна спливала кров'ю і щораз більше занепадала. Недарма народ та історія назвали ті часи «Руїною».

2. Робота над твором Г. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма»

2.1. Джерела для написання твору.

  • Реальна дійсність життя українського народу, історична епоха кінця ХVІІІ ст.

  • Зв'язок з творчістю М. Гоголя.

  • Автор точно і детально описує життя в Конотопі, стосунки між людьми, правдиво змальовує психологічні мотиви їх учинків.

  • Широко використано приказки, народні повір’я, перекази, яскраво зображено побут, змальовано реалістичні картини селянського життя.

  • Розправа над відьмами — дійсна подія, яка свідчить про неймовірну темряву, забобонність і дикість деяких представників дворянства.

Поміщиця одного повіту, щоб позбутися посухи, викликати дощ, звеліла топити в ставку старих жінок, маючи надію виявити відьму (вона не тоне), яка нібито «вкрала дощ». У такому разі керувалися переконанням, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення, не приймає до себе нечистого, грішного.

2.2. Тема: письменник правдиво показав суспільні взаємини, сатирично висміяв життя і побут українського панства і козацької старшини кінця ХVІІІ ст.

2.3. Ідея: гостра сатира на адміністративний апарат гетьманського ладу (некультурність, самодурство, здирство, взаємні інтриги й обдурювання…).

2.4. Основна думка: «Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав, любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв».

2.5. Жанр: гумористично-сатирична повість (бурлескний твір).

2.6. Сюжет твору.

Сюжет повісті становить складне поєднання побутових епізодів з фантастичними. Конотопський сотник Забрьоха сватається до хорунжівни Олени, але дістає «гарбуза». Писар Пістряк намагається хитрощами скинути Забрьоху із сотнества і зайняти його посаду: він намовляє свого керівника водою перевірити відьом. І тут у повість вплітається фантастика: відьма Явдоха Зубиха наводить ману на людей коло ставка, викликає чаклуванням переліт сотника з Конотопа на Безверхий хутір, потім одружує його з гунявою Солохою, писаря Пістряка — з наймичкою Пазькою, а хорунжівну Олену — із судденком Халявським. Закінчення знову реалістичне. Забрьоху скидають із сотнества, а Пістряка — з писарства, і вони знову стають приятелями. Зубиха зачахла і вмерла. Як відьму зарили її в яму, прибивши осиковим кілком, «щоб ще не скочила».

Сюжетні лінії:

  • відомості про предків Забрьохи;

  • намагання пана сотника одружитися з Оленою за допомогою ворожінь Явдохи;

  • М. Забрьоха і П. Пістряк — «керівники козацької сотні»;

  • Олена і пан Халявський;

  • містична діяльність Явдохи Зубихи;

2.7. Композиція. Повість містить 14 частин і «закінченіє».

Експозиція: знайомство читача з паном сотником Микитою Уласовичем Забрьохою.

Зав'язка: рішення Забрьохи будь-яким шляхом домогтися любові від Олени Йосипівни; намагання Пістряка помститися пану сотнику за те, що той принизив писаря перед військом козацьким.

Кульмінація: усунення зі своїх посад Забрьохи і Пістряка, їх деградація.

Розв'язка: «заключеніє», кожний герой твору отримує покарання; страшна смерть конотопської відьми.

2.8. Проблематика: керівник і влада, розум і безглуздя, щирість у взаємо-стосунках між людьми, прагнення будь-яким шляхом збагатитися, отримуючи посаду, обов'язок перед суспільством, деградація особистості, ворожіння і свята віра в бога.

2.9. Ідейно-художній аналіз твору

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейний зміст частин VІ–ХІ повісті, дібрати факти з твору, які містять елементи іронії та сатири; скласти інформативне ґроно щодо характеристики образів М. Забрьохи, П. Пістряка, поміщика Д. Халявського.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду