Урок: І. Котляревський. «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Роль і функція пісень у драмі

08 грудня, 2016 0

Мета: охарактеризувати образи п'єси Наталки, Петра, Миколи; з'ясувати роль і функцію пісень у творі; розвивати вміння відстоювати людську гідність, власні принципи; грамотно висловлювати свої думки, почуття; робити висновки, узагальнення; виховувати почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до театру, інтерес до наслідків особистої праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Котляревського, аудіозаписи пісень героїв п'єси, фотоілюстрації до змісту твору, підручник, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цитатний диктант

Завдання:

за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

  • «Ти був бідним, любив мене — і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю». (Петра)

  • Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносен мні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?» (Возний Тетерваковський)

  • «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?» (Наталка)

  • Хто з героїв характеризує виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…»? (Микола)

  • «…Живуть хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, копійка водиться і про чорний день іміється». (Возний Тетерваковський)

  • Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою». (Виборний Макогоненко)

  • Він,

    понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею; зачав, бач, заводити бенкет з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмістрами — пив, гуляв і шахровав гроші, покинув свій промисел і мало-помалу розточив своє добро…». (Терпило)

  • Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство — єсть то божа воля, / З милим їх ділити — єсть щаслива доля?» (Наталка)

  • До кого звернулась Наталка з промовою: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе… не буду ніколи плакати»? (До Терпилихи)

  • Кого мав на увазі виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»? (До Петра)

  • «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту». (Микола)

  • «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висоватись, та се невелика штука». (Микола)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Мозкова атака. Закінчіть фразу

  • Пісня — це…

  • За жанрами пісні розподіляються…

  • Герої п'єси, що не виконують пісень…

  • Національний характер персонажів твору розкривається у їх…

  • У 1890 році на текст «Наталки Полтавки» написав оперу славетний український композитор…

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

2. Характеристика образів — представників з народу

2.1. Наталка Полтавка.

2.1.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Наталка — народний ідеал української жінки.

ІІ. Портрет і зовнішність героїні.

ІІІ. Риси характеру: чесність і сердечна чистота; духовна збагаченість; працьовитість і кмітливість; рішучість і винахідливість; любов до матері і шанобливе ставлення до старших; освіченість і чемність.

ІV. Значення образу, його привабливість.

2.1.2. Цитатна характеристика героїні.

2.1.3. Опрацювання образу Наталки.

2.2. Петро.

2.2.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Петро — представник трудового народу.

ІІ. Портрет і зовнішність героя.

ІІІ. Риси характеру: вірність у коханні, сумлінність; працьовитість і чесність; щирість і великодушність; чуйність і м'якохарактерність; нерішучість і слабовільність; доброта і співчутливість; природна освіченість; здатність до самопожертви.

ІV. Петро — ідеальний образ бідняка.

2.2.2. Цитатна характеристика.

2.2.3. Аналіз образу героя.

  • У чому виявилася спорідненість образів Петра і Наталки?

  • Яким чином І. Котляревський відтворив на прикладі Петра ідеальний образ бідняка?

  • Що свідчить про нерішучість, м'якохарактерність героя?

  • Чи здатний бідняк заради свого кохання на самопожертву?

  • Як І. Котляревський на прикладі образу Петра відтворив потяг народу до знань, до культури?

  • Які риси характеру Петра, на думку автора п'єси, заслуговують на повагу? Вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших.

2.3. Микола.

2.3.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Микола — сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту».

ІІ. Портрет, зовнішність персонажа.

ІІІ. Риси характеру, поведінка: безталанність і здатність до співчуття; добро-зичливість і прихильність; волелюбність і оптимістичність; патріотизм і мужність; відвертість і життєрадісність; працьовитість і чесність; здатність протистояти труднощам.

ІV. Герой-резонер.

V. Микола — втілення патріотизму українського народу.

2.3.2. Цитатна характеристика.

2.3.3. Опрацювання образу.

2.4. Робота в парах.

Зробити порівняльну характеристику Миколи і Петра, їхніх життєвих

позицій.

3. Роль і функція пісень у драмі

3.1. Вступне слово.

3.2. Види пісень, використані у п'єсі, за походженням:

1) пісні, написані самим автором («Ой мати, мати! Серце не вважає»; «Віють вітри, віють буйні»; «Ой я дівчина Полтавка»; «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву»; «Чого вода каламутна, чи не хвиля збила?»; «Де згода в сімействі»; «Підем, Петре, до тієї»; «Начинаймо веселиться»);

2) фольклорного походження, але оброблені І. Котляревським відповідно до змісту своєї п'єси, тобто нові варіанти відомих народних пісень («Сонце низенько, вечір близенько»; «Ворскло, річка невеличка» та ін);

3) літературного походження, але перероблені автором («Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди; «От юних літ…»; «Ой доля людськая — доля єсть сліпая!»);

4) народні пісні, введені у п'єсу майже без змін («Ой під вишнею, під черешнею»; «Гомін, гомін по діброві»; «Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»; «У сусіда хата біла»; «Дід рудий, баба руда»).

Деякі дослідники авторство пісень «Віють вітри, віють буйні», «Чого вода каламутна» приписують напівлегендарній поетесі Марусі Чурай.

3.3. Композиційна роль пісень у п'єсі.

3.4. Види пісень за характером змісту і художніх засобів: ліричні, сатиричні, гумористичні.

Найбільше у творі ліричних пісень. Змінюючи прозаїчну мову, ці пісні

надають усій п'єсі глибокої задушевності, теплоти і щирості.

3.5. Пісенні портрети героїв п'єси. Робота в малих групах.

Лірична прелюдія до кожного з них — звучить пісня в аудіозаписі.

3.5.1. Наталка Полтавка.

Головна героїня п'єси не тільки словами, а й піснями розкриває свою вдачу, вроду, долю. Пісня «Ой я дівчина Полтавка» — це ліричний автопортрет героїні, простої української дівчини, що подобається своєю красою, веселою та жартівливою вдачею і вірністю, всією душею Петрові. Доповнює портрет пісня «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», з якої ми дізнаємося, що Наталка небагата, проста, але чесного роду, не соромиться прясти, шити і носити воду.

Образ Наталки романтизований. Серце дівчини сповнене суму і тривоги за коханого. Саме цей стан душі героїні яскраво передає пісня «Віють вітри, віють буйні». Вона про те, як «тяжко жити без милого і в своїй сторонці. «Однак у нашої героїні болить серце, а сльози не «ллються», бо «хто щасливим був часок, по смерть не забуде».

Рішучість дівчини в боротьбі за щастя звучить у пісні «Ой мати, мати! Серце не вважає». Нею звертається вона до матері. Наталка вважає, що «лучче умерти, як з немилим жити, сохнути з печалі, щодень сльози лити».

З початку ХІХ ст. долітають до нас Наталчині пісні, буйні і ніжні, зігрівають зворушливою дівочою вірністю наші серця.

Як хочеться вірити сьогодні в те, що давні та вічно молоді пісні Наталки знатимуть наші хлопці й дівчата!

3.5.2. Петро.

Сирота без роду, герой сумує, що немає «ні хатинки, нема щастя, ані жінки», «не орано і нічого не сіяно», бо він «один в світі». У той час, як «у сусіда і хата біла… жінка мила», і «всі сусіда виглядають, всі сусіда поважають» («У сусіда хата біла»).

Одначе бідний сирота багатий душею — своєю наполегливістю, добротою та вірністю в коханні до Наталки. Нарікаючи на свою злу долю, він словами пісні «Та йшов козак з Дону» каже: «Не спасибі долі, коли козак в полі, бо коли він в полі, тоді він на волі». Широкою, розлогою виливається в пісні волелюбна душа героя, його козацька вдача.

Образ Петра оповитий мінорною гамою почуттів у його різноманітніших виявах — вірності, стражданні та самопожертві. У пісні «Сонце низенько» парубок всьому світові зізнається у своєму щирому й вірному коханні. Пісня передає не лише настрій Петра, а й його прагнення скоріше побачитися з Наталкою, з якою ось уже чотири роки, як він розлучився. Отже, у піснях Петра розкриваються його характер і погляди на життя.

3.5.3. Микола.

Побратим Петра, Микола, що теж «без роду, без племені, без талану і без приюту», — весела та добра душа. Слова його пісні «Гомін, гомін по діброві», де бувалого хлопця знають і орда, і ляхи, і турчин, свідчать про мандрівний, незалежний, безкорисливий характер героя. Пісні, сповнені почуття національної гордості за славних прадідів великих, які вміли хоробро відстоювати рідну землю і обороняти її від ворога, як видно, імпонують настроям і почуттям бурлаки Миколи. Він збирається разом з козаками-чорноморцями «тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити».

То який же Микола? Волелюбний, розумний, дотепний, добрий. Про це розповідає нам пісня.

3.5.4. Возний Тетерваковський.

Пісні возного — дзеркало його душі. У сатиричній пісні «Всякому городу нрав і права» втілено художньо-образне виявлення «філософії» возного — крутія й хабарника. Філософії, що виправдовує соціальну нерівність («всякий, хто вище, той нижчого гне»), підлеглість бідного багатому («бідний багатого певний слуга»); хабарництво («всяк, хто не маже, то дуже скрипить»); хижацтво («всякого манить к наживі свій біс») і т. ін.

Найвдалішим і найдійовішим засобом розкриття образу возного є його мова. Це суміш канцеляризмів, старослов'янізмів, казенно-судової лексики. Прості та ясні думки він так закручує, що важко й зрозуміти їх простому народу.

3.6. Додаткова інформація до теми «Пісні “Наталки Полтавки”».

  • Феноменальність твору — 22 пісні.

  • Фольклорні збірники, які містять пісні «Наталки Полтавки»: М. Максимович «Малороссийские песни», А. Метлинський «Народные южнорусские песни».

  • Автори музики до п'єси-опери: О. Барсицький, А. Єдлічка, О. Маркович, М. Васильєва, М. Лисенко.

  • Автор опери «Наталка Полтавка»: М. Лисенко.

  • Співаки світової слави, що дуетом виконували одну з пісень п'єси. Цій події присвячено художню картину. Хто її автор та яку назву вона має?

  • Художник О.Хмельницький присвятив цій події картину «Дует І. Козлов-ського і П. Робсона виконують пісню «Сонце низенько» з опери “Наталка Полтавка”».

  • Видатні артистки, які виконували пісні Наталки Полтавки: Марія Зань-ковецька, Оксана Петрусенко, М. Литвиненко-Вольгемут, Зоя Гайдай, Бела Руденко.

  • Твір письменника, у якому І. Котляревського порівняно із соловейком України. Хто його автор?

4. Ліричні присвяти І. Котляревському

5. Ідейно-художній аналіз ІІ дії п’єси І. Котляревського

V. Підсумок уроку

1. Світове значення п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка».

2. Значення творчості І. Котляревського.

3. Висловлювання про І. Котляревського та його твори.

4. Твори про І. Котляревського та його шедеври.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про життя і творчість Г. Квітки-Основ'яненка,

опрацювати ідейно-художній зміст його твору «Маруся», написати домашній твір за творчістю І. Котляревського на одну із запропонованих тем:

1. За поемою «Енеїда»:

  • «Еней був парубок моторний...»;

  • «Патріотизм Низа та Евріала»;

  • «Сатиричне висміювання панівного середовища України кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст.»;

  • «Енеїда» — енциклопедія народного життя».

2. За п'єсою «Наталка Полтавка»:

  • «Наталка — ідеал української жінки»;

  • «Пісенність п'єси»;

  • «Щасливими не народжуються, ними стають».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду