Урок: Легенди з біблії «Про вавилонську вежу», «Про Мойсея». Десять заповідей

03 грудня, 2016 0

Мета: продовжити знайомити школярів з біблійними легендами, навчити переказувати і тлумачити їх; опрацювати десять заповідей зі Святого Письма, визначити їх виховне значення для людини; розвивати культуру спілкування, вміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; збагачувати словник учнів; формувати їх кругозір, світогляд; виховувати пошану й повагу до духовної спадщини народу, доброту, чуйність, працьовитість, скромність, простоту.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Біблія, ілюстрований матеріал до програмових легенд, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні

стисло розповідають свою улюблену легенду з Біблії, звертаючи увагу на її ідейну спрямованість.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Проведення вікторини знавців давньої літератури

Клас поділяється на дві команди, обираються капітани. Упродовж 10 хв. необхідно надати відповіді на запитання. Перемагає та команда, яка у визначений час надасть більше правильних відповідей.

Питання для команди І

  • Матеріал для рукописних книг. (Пергамент)

  • Мова написання Євангелія, Псалтиря, «Часослова». (Церковнослов'янська, староболгарська)

  • Вартість п'ятдесяти аркушів у давні часи. (Двоє коней)

  • Два кольори, якими писався текст книг. (Чорний і червоний)

  • Щоб привернути увагу читача до початку розділу книги, на сторінці компонувалися… (Заставки)

  • Азбуки, які були у слов'ян. (Глаголиця і кирилиця)

  • Назва

    збірки афоризмів, що належала до світської перекладної літератури. («Бджола»)

  • Закінчіть біблійний афоризм: «Не копай яму іншому, бо… (Сам в неї попадеш)

  • Науково-популярний твір Іоанна Екзарха. («Шестиднев»)

  • Зазначте основні жанри давньоруської літератури. (Літописи, житія, сказання, поеми, ходіння, повчання…)

  • Функції ініціалів у книзі. (Декоративна і символічна)

  • Що було оправою для книг? (Дошки)

Питання для команди ІІ

  • Під час правління якого князя виникла школа «ученія книжного». (Володимир)

  • Мови перекладу церковних, наукових та художніх творів. (Грецька, латинська)

  • Час, коли з’явився папір. (Друга половина ХІV ст.)

  • Назва початкової букви кожного розділу в книзі. (Ініціал)

  • Декоративний елемент, що використовувався в оформленні староруської школи. (В’язь)

  • Важлива частина художнього оформлення рукописної книги. (Мініатюри)

  • Перша ілюстрована книга Київської Русі. («Остромирове Євангеліє»)

  • Твір ХІ ст., написаний кирилицею. («Повість минулих літ»)

  • Збірник оповідей про рослини, тварин, каміння. («Фізіолог»)

  • Пергамент — спеціально вичинена шкіра…. (Ягнят, телят, козенят)

  • У вигляді чого вимальовується початкова буква кожного розділу в книзі? (Птахів, звірів, будинків тощо)

  • За допомогою чого можна було зробити книжну сторінку красивою, ритмічно насиченою? (Устава і напівустава)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Підсумки вікторини

ІV. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя

Ідейно-художній аналіз програмових легенд

2.1. «Про Вавилонську вежу».

2.1.1 Виразне читання твору з відповідним коментарем.

2.1.2 Історична основа легенди.

Події, що змальовуються в легенді про зведення Вавилонської вежі, відбуваються «після потопу» й відносяться до «початку людської історії». У межах однієї біблійної оповіді органічно об'єдналися два мотиви: 1) побудова міста Вавилона і змішання мов; 2) зведення вежі й розпорошення людей. Археологічні розкопки підтверджують, що в цій оповіді відбилося будівництво у Вавилоні зіккуратів — величезних будівель ритуально-храмового призначення. Легенда могла виникнути не пізніше ІІ тис. до н. е., причому не в осілого, а в кочового народу, суспільна свідомість якого осідлий спосіб життя сприймала як певне відхилення від норми, а у фактах зведення величезних ритуальних споруд вбачала вияви «гордині» та «зухвальства», гідні страшної божої кари.

2.1.3 Тема: розповідь про спорудження людьми Вавилонської вежі та перешкоду, яку вчинив Ягве щодо будівництва.

2.1.4 Ідея: уславлення миру, праці, взаєморозуміння між людьми на землі; засудження заздрості (Ягве).

2.1.5 Основна думка: спільна мова серед людей сприяє їх дружбі, злагодже-ній праці.

2.1.6 Композиція.

Експозиція: рішення людей збудувати вежу.

Зав'язка: заздрість Ягве, викликана спільною, злагодженою працею людей.

Кульмінація: буря, яку послав бог на землю, сприяла тому, що розлеті-лись людські слова, через це народ був позбавлений можливості спілкування

між собою.

Розв'язка: припинення будівництва вежі, поява різних народностей на землі.

2.1.7 Проблематика: взаєморозуміння і заздрість; стимул для плідної праці; спільна мова — запорука миру на землі між людьми.

2.1.8 Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями.

  • Які часи відтворено в легенді?

  • Для чого люди вирішили збудувати вежу?

  • Яка була організована робота щодо будівництва?

  • Про що свідчить виконання пісень під час роботи людей?

  • У зв'язку з чим навколо вежі виникло місто із деревами?

  • Застосовуючи текст твору, опишіть красуню-вежу, зробіть уявний словес-ний її малюнок.

  • Чим будівництво вежі не сподобалося Ягве? Чи, може, це небажання Бога порівнятися з людьми? Відповідь вмотивуйте.

  • Що сприяло швидкій відбудові вежі?

  • Яким чином Ягве призупинив будівництво красуні Вавилону?

  • Для чого в легенді використаний фразеологізм «мов у воду опущені»? Кого він стосується?

  • Що сприяло виникненню різних народностей?

  • Чому вежа почала поступово руйнуватися?

  • Яке значення мала вежа для різних народів?

2.2. «Про Мойсея».

2.2.1. Виразне читання твору або переказ з відповідним коментарем.

2.2.2. Тема: розповідь про народження, виховання і змужніння Мойсея, який прагнув захистити свій народ від приниження і рабства, відродити його культуру і релігію.

2.2.3. Ідея: возвеличення вільного і щасливого життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями.

2.2.4. Основна думка: честь, справедливість, відсутність приниження однієї нації іншою, повага, щирість, доброта — ось основні заповіді Бога.

2.2.5. Проблематика: воля і рабство; цар і раб; соціальна несправедливість

борці проти неї; добро і зло.

2.2.6. Історія та ідейний зміст легенди.

Мойсей — великий визволитель і законодавець єврейського народу, що жив у ХІІІ–ХІІ ст. до н. е. за часів царювання Рамзеса ІІ. Своє ім'я (по-єврейськи — моше) він одержав від єгипетської принцеси, що врятувала його, воно означає «врятований з води». Ім'я це відповідає біблійному оповіданню, у якому говориться про те, що дитина, яка народилася в Авраама Йохаведи, була захована матір'ю (за наказом фараона всі єврейські діти чоловічої статі топилися в Нілу), а потім був покладений у смолений кошик, а той — опущений в очерети річки. Тут його знайшла дочка фараона, яка прийшла купатися. Вона взяла дитину до себе і виховала її, як свою власну. Мойсей одержав блискуче виховання, він був посвячений «у всю мудрість єгипетську», тобто в усі таїнства релігійного і політичного світогляду Єгипту. Будучи жерцем Озириса і займаючи посаду священного переписувача, Мойсей був посланий фараоном у долину Гесем для перевірки робіт, що там велися, з будівництва фортець. Єврейський народ, що жив у ті часи в долині Гесем, був данником Єгипту і піддавався рабському приниженню на важких роботах. Ненависть єгиптян до євреїв збільшувалася непокірливою вдачею цього кочового народу, запереченням єгипетських богів і поклонінням своєму єдиному богові. Одного разу він побачив, як єгипетський воїн б’є мирного єврея. Обурення Мойсея було настільке велике, що, захищаючи одноплемінника, він убив ворога. Після цієї події йому довелося бігти за межі царства фараона. Єдиним місцем, придатним для укриття, була Синайська пустеля. Там Мойсей міг зустріти лише голі камені й поодиноких кочівників-бедуїнів. Мандруючи Синайською пустелею, Мойсей забрів далеко в гори і опинився в невідомому древньому святилищі. Тут з ним і відбулося те перетворення, що вплинуло на весь хід історії єврейського народу. Мойсей побачив кущ тернику, що горів, але не згоряв, а з надр куща йому був голос Господа Бога. І сказав Яхве Мойсеєві, що він повинен вивести євреїв з рабства єгипетського і привести сюди, до святої гори на Синай. І обіцяв Яхве дати синам Ізраїлевим, які шанують Бога своїх батьків, багату землю. Мойсей, пройнявшись одкровенням, яке він одержав близько 1230 р. до н. е., з’явився серед ізраїльських рабів у Єгипті. Він від-чув на собі печатку Божого пророка й обов'язок урятувати свій народ. Вели-кою була праця Мойсея, оскільки зустрівся він зі страхом і тупістю, лінню й відсталістю. Необхідно було відродити у своїх одноплемінниках колишню релігійність. Мойсей прийшов зі звісткою, що Бог Авраама, Ісаака й Іакова знову скликає свій народ і обіцяє дати йому у володіння родючі землі Ханаану. Психологія людини улаштована таким чином, що навіть найважче, нестерпне, але передбачуване сьогодення сприймається краще, ніж благополучне, але невідоме майбутнє. Мойсеєві необхідно було зрушити з насидженого місця цілий народ, розбудити в ньому гордість і енергію, згуртувати його під єдиною вірою. Обстановка в самому Єгипті сприяла виконанню задуманого. В ті роки Єгипет відновлював колишню могутність. Армія фараона знову завойовувала чужі землі, а в долині Нілу вибухнула епідемія.

2.2.7. Композиція.

Експозиція: переховування жінкою народженого єврейського немовляти у кошику біля річки.

Зав'язка: перебування Мойсея при царському дворі, де він був свідком приниження євреїв єгиптянами.

Кульмінація: наказ Бога Мойсею: «Виведи євреїв з Єгипту, захистити їх тим самим від приниження і рабства».

Розв'язка: цар погодився відпустити євреїв після того, коли Янгол наслав смерть на всіх дорослих дітей єгиптян.

2.2.8 «Круглий стіл». Обговорення ідейного змісту легенди за питаннями.

2.2.9 «Вільний мікрофон»: яким було подальше життя єврейського народу після того, як він залишив Єгипет?

2.3. Десять заповідей.

2.3.1. Виникнення десяти заповідей Божих.

Мойсей сам піднявся на вершину гори до того святилища, де йому раніше з’явилися кущ, що не згоряє («неопалима купина»), і голос Бога. Повернувшись, він проголосив, що приніс із собою Тору (вчення, закон). Саме Тора є П'ятикнижжям Мойсеєвим, першими п'ятьма книгами Біблії, що є священними для іудаїзму.

З погляду науки, питання авторства Тори завжди залишалося досить спірним. Ортодоксальні іудаїсти всі п'ять книг Тори приписують самому Мойсеєві. Однак сьогодні встановлено, що багато даних говорять про зворотне. Деякі дослідники вважають, що від Мойсея не залишилося ні рядка, а Тора належить перу найрізноманітніших релігійних діячів Ізраїлю.

2.3.2. Зміст заповідей.

У канонічному тексті Біблії ці заповіді записані в такому вигляді:

  1. Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною.

  2. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм, тому що Я, Господь, Бог твій, Бог ревнитель, за провину батьків караючий дітей до третього і четвертого роду, що ненавидять Мене, і творящий милість до народу люблячого Мене і що дотримує заповіді Мої.

  3. Не вимовляй імені Господа Бога твого дарма; тому що не залишить Господь без покарання того, хто вживає ім'я Його дарма.

  4. Спостерігай день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій. Шість днів працюй, і роби всякі справи твої, а сьомий — суботу, віддай Господові, Богові твоєму. Не роби цього дня ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, котрий у тебе; щоб відпочив раб твій і раба твоя, як і ти. І пам'ятайте, що ти був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе відтіля рукою міцною і м'язом високим, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього.

  5. Поважай батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб тривали дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, що Господь, Бог твій, дає тобі.

  6. Не убивай.

  7. Не чини перелюбу.

  8. Не кради.

  9. Не вимовляй помилкового свідчення на ближнього твого.

  10. Не пожадай жони приятеля свого, не пожадай дому ближнього свого, ні поля його, ні слуги, ні вола його, ні осла його, ні всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

(Учні читають та коментують кожну заповідь.)

2.3.3. Трактування заповідей.

2.4. Міні-дискусія з обговорення уривка з «Пісні Мойсея».

VI. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст притч про блудного сина і про сіяча, дібрати матеріал про роль біблійних книг у давній Україні.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду