Урок: Українські народні балади «Бондарівна», «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить», «Козака несуть». Тематичні особливості, класифікація балад

03 грудня, 2016 0

Мета: ознайомити школярів з народною баладою як жанром фольклору, з'ясувати її тематичні та стильові особливості, сюжет, героїв та класифікацію; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам'ять, уміння висловлювати судження про баладу; узагальнювати, систематизувати, робити висновки, формувати світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до народної творчості; культурної спадщини рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка творів на тему «Народні балади українців», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація

опорних знань. Бесіда за питаннями

  • Що вам відомо про фольклор?

  • Назвіть жанри фольклору. Наведіть приклади.

  • Яким чином минувшина України пов’язана з її фольклором?

  • Визначте ознаки фольклору.

  • Чи можна вважати фольклор мистецтвом? Відповідь вмотивуйте.

  • Доведіть, що фольклор — мистецтво слова.

  • Чому трудовий народ вважається творцем культури?

  • Чим фольклор відрізняється від літератури?

  • Як усна народна творчість розвиває естетичне почуття в читача?

  • Обґрунтуйте, чи дійсно фольклор — невичерпне джерело мудрості й поезії?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Балада — жанр усної народної творчості, який є популярним сьогодні. Хто на Україні не знає чи не чув, скажімо, таких балад, як «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Ой чиє ж то жито, чиї то покоси», «Виряджала мати сина у солдати», «Ой у полі жито копитами збито», а також інших пісень про отруєння, згубу переважно молодих людей?! Сповнені натхненної поетизації краси і душевної величі простої трудящої людини трагічної долі, уболівань за безневинно страченим життям, ці твори з позиції здорової народної моралі засуджують будь-яке насильство й злочин, зраду й наругу.

2. Теорія літератури. Народна балада як жанр фольклору

Балада (фр. ballade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

3. Особливості народних балад

  • Усне поширення й зберігання.

  • Реальне часто поєднується з фантастичним.

  • Невелика кількість персонажів.

  • Підкреслена узагальненість.

  • Відсутність деталізації.

  • Стислість у викладі матеріалу.

  • «Магічна музичність».

  • Композиція (вступ, основна частина, висновок).

  • Гостросюжетність.

4. Історія виникнення цього жанру

Балада — один із улюблених видів словесної творчості українського народу. Цей фольклорний жанр став широко вживатись в Україні з початку ХІХ ст.

Цей жанр виник як пісня до танцю. Слово «балада» походить від грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю». Поступово словесний текст разом із мелодією відділялися від танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, у яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно героїчного характеру, через які відтворились гострі переживання дійових осіб.

5. Тематичне розмаїття балад

Родинно-побутові (взаємини між батьками і дітьми, братами і сестрами).

Історичні (змальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою).

Поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення (перетворення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).

Про кохання (розкриваються почуття кохання й ненависті, образи й ревнощі).

6. Класифікація балад

6.1. Народна балада — жанр фольклору.

6.2. Літературна балада — жанр ліро-епічної поезії, який став невід'ємною частиною української літератури, його широко використовували Т. Шевченко («Причинна», «Тополя»), Л. Боровиковський («Маруся»). На основі сюжету народних балад написані такі відомі п’єси, як «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого, «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького, «Лимерівна» Панаса Мирного, «Украдене щастя» І. Франка. Балади героїчного змісту писав А. Малишко у роки Другої світової війни.

7. Балада та історична пісня

Народні балади близькі до історичних пісень. Але якщо в історичних піснях на першому місці — правдиве зображення конкретної події чи конкретного героя, то в баладі основним є висловлення глибоких переживань, що викликані цими подіями. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні й трагічні події з життя.

8. О. Дей про баладу

Дослідник жанру О. Дей визначає баладу як «сукупність епічних пісенних творів розгорненої гостро-драматичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагальнюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сферах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової моралі, переважно від протилежного стверджуючи та відстоюючи її принципи, чим обумовлені психологічна напруженість сприйняття балад і їх виховна та дидактична дійовість».

9. Ідейно-художній аналіз програмових балад

9.1. «Бондарівна».

9.1.1. Виразне читання балади.

9.1.2. Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.

9.1.3. Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.

9.1.4. Основна думка: Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити.

9.1.5. Жанр: балада.

9.1.6. Композиція.

Експозиція: У містечку Богуславку Коньовського пана / Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

Зав'язка: Ой тікала Бондарівна з високого мосту.

Кульмінація: Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала…

Розв'язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!

9.1.7. Художні особливості твору.

Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава», «Межи ними Бондарівна, як сива голубка!».

Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум'яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».

Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно…», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський…», «Оце ж тобі, старий Бондар…», «Бондарівно, моя донька…».

Повтори: «Тікай, тікай…», «…хорошая, хорошого…», «старий Бондар…».

Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?»

Епітети: «добрі люди», «сира земля».

Гіпербола: «ударили в усі дзвони».

9.1.8. Скласти інформативне ґроно щодо характеристики головних героїв твору.


9.1.9. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

  • Де і коли відбуваються події у пісні?

  • Яка відома вам героїня твору теж була родом з Богуслава?

  • Чим Бондарівна відрізнялася від інших дівчат? (У містечку Богуславку сидить дівок купка, / Межи ними Бондарівна, як сива голубка)

  • Як ставився пан Каньовський до дівчини? (Обійняв він Бондарівну та й поцілував)

  • За що героїня твору дорікала панові?

  • Від чого застерігали Бондарівну люди?

  • Чому героїні твору не вдалося втекти від пана?

  • Що запропонував Каньовський Бондарівні за свою любов до нього ?

  • Через що Бондарівна обирає волю, а значить і смерть, ніж погодитися на шлюб із паном?

  • У чому виявилася жорстокість і підступність Каньовського в розплаті батьку за смерть його дочки?

  • Як сприйняв батько смерть своєї дочки?

  • Чим закінчилася балада?

  • Висловіть своє ставлення до пана.

  • Чого вчить вас цей твір?

  • Чи змогли б ви помститися за смерть героїні? Як саме?

9.1.10. Міні-дискусія.

Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті? Чи була б вона щасливою?

9.1.11. Творче завдання. Скласти усний міні-твір-продовження про можливу помсту старого Бондаря, простого люду за смерть Бондарівни.

9.2. «Ой летіла стріла».

9.2.1. Виразне читання твору.

9.2.2. Тема: оспівування суму за вбитим стрілою вдовиним сином.

9.2.3. Ідея: висловлення співчуття до загиблого.

9.2.4. Основна думка: Ой матінка плаче, / Поки жити буде, / А сестриця плаче, / Поки не забуде; / А миленька плаче, / Поки його бачить…

9.2.5. Композиція.

Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.

Зав'язка: приліт трьох рябеньких зозуль.

Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької, смерть героя.

Розв'язка: смерть рідної людини — одвічна пам'ять про неї.

9.2.7. Обговорення змісту балади.

9.2. «Ой на горі вогонь горить».

9.3.1. Ознайомлення зі змістом балади.

9.3.2. Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».

9.3.3. Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.

9.3.4. Основна думка: Та вже ж твій син оженився / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

9.3.5. Римування: паралельне.

9.3.6. Віршовий розмір: ямб.

9.3.7. Композиція.

Експозиція: А в долині козак лежить, / Порубаний, постріляний…

Зав'язка: Ой коню мій вороненький, / Біжи, коню, дорогою, / Та прибіжиш під батьків двір.

Кульмінація: Ой коню мій вороненький, / А де ж мій син молоденький?

Розв'язка: Та вже ж твій син оженився, / Та взяв собі паняночку, / В чистім полі земляночку.

9.3.8. Художні особливості твору.

9.3.9. Обговорення змісту твору.

9.4. «Козака несуть».

9.4.1. Виразне читання балади.

9.4.2. Тема: оплакування дівчиною козака, який загинув.

9.4.3. Ідея: висловлення співчутливого ставлення до тих, хто загинув заради щасливого життя інших.

9.4.4. Основна думка: А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!

9.4.5. Художні особливості твору.

Повтори: «А за ним, а за ним», «…ломи, ломи», «білі рученьки».

Риторичні оклики: «Ой ломи, ломи / Білі рученьки / До єдиного пальця! / А де знайдеш ти, / Та дівчинонько, / Над козака коханця!»

Звертання: «А де знайдеш ти, / Та дівчинонько…»

Епітет: «білі рученьки».

Метафора: «кінь головоньку клонить».

Пестливі слова: «головоньку», «рученьки», «дівчинонько».

9.4.6. Опрацювання змісту балади.

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати доповіді про особливості розвитку української середньовічної літератури ХІ–ХV ст., ідейно-художній аналіз біблійних легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду