Урок: Розвиток зв'язного мовлення. Твір-розповідь з елементами роздуму за повістю В. Чемериса «Вітька + Галя, або повість про перше кохання»

02 грудня, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжувати роботу над проблематикою твору «Вітька + Галя, або повіть про перше кохання»;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння аналізувати, робити висновки, оформлювати свої думки на письмі;

  • виховна: виховувати загальнолюдські морально-етичні цінності; прищеплювати почуття поваги до високого почуття кохання.

Тип уроку: розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання: підручник.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Виконання практичних завдань

Бесіда з учнями

  • Чим‌ відрізняються

    поняття закоханість та кохання?

  • Чи‌ трапляється так, що перше почуття залишається на все життя?

  • Чому‌ це трапляється дуже рідко?

  • Головні герої твору В. Чемериса кохали одне одного чи лише були закохані? Свою думку обґрунтуйте.

  • Чому‌ говорять, що кохання це прекрасне почуття?

  • Які твори про кохання ви читали? Чим вони вам сподобалися?

  • Чи‌ можна вважати нещасливу любов гарним явищем у житті людини? Свою думку доведіть.

Колективна робота

Прокоментуйте висловлювання видатних людей про кохання.

1. Кохати означає жити життям того, кого кохаєш (Л. Толстой). 2. Той не кохає, хто не виявляє свого кохання (В. Шекспір). 3. Кохати — це означає не дивитись один на одного, а дивитись разом в одному напрямку (А. де Сент-Екзюпері). 4. Кохати

бажати іншому того, що вважаєш за благо, і благати притому не заради себе, але заради того, кого кохаєш, і намагатися, за можливості, віддати йому це благо (Аристотель). 5. Ніжне кохання розцвітає тільки завдяки привітному слову (Овідій). 6. Хто кохав, той кохати вже не може (С. Єсєнін). 7. Вмри, але не цілуй без кохання (М. Чернишевський).

Складання акровірша

До слова «любов» було дібрано багато епітетів, які використовують, звертаючись до коханих, підкреслюючи їхню чарівність, привабливість, неповторність.

Пригадайте, що таке акровірш.

Акровірш — поетичний твір, у якому початкові літери кожного віршового рядка, прочитувані зверху вниз, розкодують слово чи фразу.

Складіть акровірш, визначаючи ознаки поняття «ЛЮБОВ».

Ласкава… Всеосяжна… Гарна…
Юнацько-дивна… Чиста і безхмарна…
Близька… Безмежна… Вільна і відкрита…
Оспівана… Піднесена… Талановита…
Вражаюча… Стрімка… Крилата.


Робота з прислів'ями

Запишіть прислів'я та приказки. Уставте пропущені слова.

1. Від …нема лікування (кохання). 2. Не поможуть і чари, як хто кому не до… (пари). 3. Де любов у хаті, там люди … (багаті). 4. Любов як…, не має кінця (перстень). 5. Старої … й іржа не їсть (любові).

Складання сенкану до слова «любов»

  1. Зрозумій та розкрий тему, визнач її межі.

  2. Підпорядкуй свій твір певній меті (головній думці).

  3. Збери необхідний матеріал.

  4. Систематизуй зібраний матеріал.

  5. Побудуй твір у певній композиційній послідовності.

  6. Правильно та чітко висловлюй свої думки.

  7. Виправляй, перероблюй, покращуй написане.

Усне складання твору за темою «Чи існує справжнє кохання» Письмове складання твору Зразок твору

Найчарівніший прояв любові — кохання. Це почуття знову й знову доводить, що без нього життя втрачає сенс. Кохання змінює людину, в її душі ніби розквітає чарівна квітка, яка своїм тонким ароматом заповнює кожну клітину; кохання дарує людині радість, гармонію — саме таким є ідеальне уявлення про це почуття. Та чи існує таке кохання? Чи кожна людина зустріне його на своєму шляху?

На мою думку, кохання в тому разі, коли воно справжнє, — це важке ви-пробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Йому байдужі відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна ототожнити таке почуття зі щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно: смертю, в'язницею, божевіллям. Леся Українка писала: «Ні, то ти забула, яке повинно бути кохання справжнє! Кохання — як вода, — плавке та бистре; рве, грає, затягає й топить. Тому людина часто обминає своє справжнє кохання і знаходить буденність, у якій і проживає тихо та спокійно своє життя — без великого щастя, але й без великого горя.

Більш примітивні люди взагалі не здатні на це піднесене почуття. Для них кохання — лише задоволення фізіологічних потреб. Хоча така «штучна» любов і здається стабільною, іноді вона закінчується дуже швидко, або навіть переходить у відразу та ненависть. Бо люди не можуть жити разом протягом тривалого часу, не маючи нічого спільного. Таким чином, виникають конфлікти, що неминуче ведуть до руйнування хиткого сімейного союзу.

Тож справжнє кохання — це велике надбання людини. Воно формує особистість, визначає її сутність: воно стає головним випробуванням у житті людини, робить її щасливою або нещасною. То чи існує справжнє кохання сьогодні? Мабуть, що так, оскільки й зараз люди продовжують здійснювати героїчні та без-глузді вчинки задля кохання і страждати від цього. Це й робить їх людьми.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Завершити розпочатий на уроці твір.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду