Урок: Засоби сатиричного змалювання в трагікомедії «Сто тисяч»

28 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжити роботу над трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», подати відомості про сатиру, навчати знаходити елементи сатири у творі;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння робити власні висновки й узагальнення;

  • виховна: виховувати любов до української літератури, повагу до українських митців, формувати духовність.

Обладнання: підручник, портрет Івана Карпенка-Карого та інших учасників «театру корифеїв».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Засвоєння навчального матеріалу

в процесі виконання практичних завдань

Вступне слово вчителя

Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі негативні явища його часу. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з'являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який уже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити володіння. Він мріє: «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає». Але для закупівлі землі необхідні гроші. Для того щоб викупити двісті п'ятдесят десятин землі в сусіднього поміщика Смоквинова, Калитка вирішує піти на ризикований крок: придбати сто тисяч

фальшивих карбованців. Таким чином, Іван Карпенко-Карий зображує людину, яка заради багатства готова піти на злочин.

Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика-шукача скарбів Бонавентуру і власне самого Калитку. Ось приклад: Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе й рідних. Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік…». Зовсім інше ставлення має до грошей Герасим Калитка. Сина Рома-на Калитка хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго бор-щу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять… Мені треба невістку з приданим, з грішми…». Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне». Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється: «Робітники й собаки надворі повинні буть; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою…». Апогей такої філософії зображено в останній, 12‑й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря».

Цитатний диктант

1. «Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не вирізали на батоги». 2. «Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомились і як? От що цікаво!» 3. «Ох, земелько, свято земелько Божа ти дочечко!» 4. «Якби я спав у неділю, то й не снідав би, а то з цієї пори до обіду на ногах не ївши охлянеш».

Ключ: 1. Герасиму Калитці. 2. Савці. 3. Герасиму Калитці. 4. Климу.

Бесіда з учнями

  • Які‌ картини вам особливо сподобалися у творі «Сто тисяч»? Чому?

  • Хто‌ з персонажів вас найбільше вразив? Чим саме?

  • До‌ чого понад усе прагне Калитка? Як цей персонаж втілює в життя свої плани?

  • Чи можна стверджувати, що основною рисою вдачі Калитки є жадібність? Свою думку доведіть.

  • Які‌ риси характеру Герасима гідні наслідування?

  • Як‌ Калитка ставиться до дружини та до сина?

  • Порівняйте образи Калитки і Савки. Що в них спільного?

  • Чи можна вважати Бонавентуру мрійником?

  • Чи‌ стане Роман таким самим, як і його батько? Свою думку аргументуйте.

  • Чи‌ є позитивними персонажами Мотря й Параска?

Слово вчителя

У п'єсі «Суєта» Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: «Комедію нам дайте комедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитися своїх лихих учинків».

Сатира це особливий спосіб-художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. Зазвичай сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. Часто об'єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відповідають естетичному ідеалові. У сатиричних творах широко використовуються художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск.

Бесіда з учнями

  • Який‌ сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь умотивуйте.

  • Що‌ і як висміює митець у п'єсі?

  • Над ким насміхається автор твору?

  • Чи‌ можна образи Савки та Герасима вважати комічними?

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Комічні образи трагікомедії І. Карпенка-Карого».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду