Урок: Проблема влади грошей — наскрізна, «вічна» тема у світовому мистецтві

28 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжити роботу над трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; навчати школярів аналізувати драматичні твори, характеризувати образи дійових осіб п'єси;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, удосконалювати вміння робити власні висновки й узагальнення;

  • виховна: виховувати усвідомлення того, що бездуховність — прояв зла в житті людини та суспільства загалом.

Обладнання: підручник, портрет Івана Карпенка-Карого та інших учасників «театру корифеїв».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань

Вступне слово вчителя

Жадоба до збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це до-водили і Бальзак, і Мольєр, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і Іван

Карпенко-Карий. Він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 рр. XVIII століття, й показати це на театральних підмостках. Театр — справа його життя.

Справді, перед драматургом стояло складне завдання короткими влучними фразами відтворити весь колорит епохи.

Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» проблема у світовому мистецтві. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення, давно відомий у літературі — Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака, Гарпагон — у Мольєра.

Перший план драматичної дії в «Ста тисячах» — сюжетна лінія грошей («Гроші» — первісна назва цієї п'єси), яка знаходить своє вираження: Калитку обдурено, він виявляє обман і зі словами «краще смерть, ніж така потеря» вішається, але Бонавентура та домашні рятують його. Ця трагікомічна кінців-ка й дає повне логічне закінчення інтризі.

Та потяг до надмірного збагачення руйнує душу людини. Ми сміємося, читаючи п'єсу. Але це «сміх крізь сльози».

Виконання тестових завдань

1. За що Калитка дорікав робітникові Климу?
А За те, шо той рано встав; 
Б що взяв окраєць хліба;
В що не затопив у печі; 
Г добре поснідав.

2. Від яких думок Герасимові «і не їсться… і не спиться»?
А Як би «земельки прикупити»;
Б що його робітники лише «жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві»;
В що хліб «крадуть з‑під носа»;
Г що Копач «викопає гроші».

3. Як відреагував Герасим на прохання Параски запрягти коней, щоб поїхати до церкви?
А Виконав її прохання;
Б сам повіз дружину до храму;
В не дав коней і мало не побив Параску;
Г сказав, що коні всі в полі.

4. Яку винагороду попросив Савка за допомогу в купівлі фальшивих грошей?
А Половину від усієї суми;
Б сто карбованців від кожної тисячі;
В п'ятдесят карбованців від тисячі;
Г запродажню на волі.

5. З якою метою Калитка відряджає кума Савку «у город»?
А Купити «свинку і кнурця» в Пузиря;
Б розміняти гроші в казначействі;
В знайти майстра з виготовлення фальшивих грошей;
Г на службу до Божого храму.

6. Який сон приснився Калитці?
А Що Роман одружився з Пузиревою дочкою;
Б що кум Савка відібрав у нього гроші;
В що Пузир купив фальшиві гроші;
Г що Бонавентура знайшов скарб.

7. Скільки днів потрібно буде, щоб об’їхати всю придбану Калиткою землю?
А Один; 
Б два;
В три; 
Г чотири.

8. У кого Герасим збирався купити землю?
А У Пузиря; 
Б у Жолудя;
В у Гершка; 
Г у Смоквинова.

9. Чому Калитка все-таки вирішив одружити сина Романа з Мотрею?
А Бо про це просив його сам Роман;
Б щоб догодити Парасці;
В бо Пузир образив Романа й не запросив його в хату;
Г тому що Мотря була багатою.

10. Як обдурив Герасим Невідомого?
А Не захотів купити фальшивих грошей;
Б дав тому замість п'яти лише три тисячі карбованців;
В розповів про шахрая в казначействі;
Г заплатив за фальшиві гроші також фальшивими.

11. Чому Калитка хотів накласти на себе руки?
А Тому що Савка вимагав від нього десять тисяч;
Б бо Жолудь перекупив землю в Смоквинова;
В тому що замість грошей єврей дав Герасимові «чистісіньку бумагу»;
Г бо його залишила дружина.

12. Яке слово пропущене в останній репліці Калитки «Обікрали … ограбили … Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще …, ніж така потеря»?
А Гроші; 
Б злидні;
В тюрма; 
Г смерть.

Ключ: 1 — Б; 2 — А; 3 — В; 4 — Б; 5 — Б; 6 — Б; 7 — В; 8 — Г; 9 — В; 10 — Б; 11 — В; 12 — Г.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Дати письмову відповідь на питання: «У чому вбачають сенс життя герої п'єси «Сто тисяч»?».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду