Урок: Володимир Підпалий «Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд». Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття. Багатозначність і змістова глибина художніх образів

27 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів із творчою постаттю Володимира Підпалого, подати ідейно-художню характеристику творів «Бачиш: між трав зелених» та «Зимовий етюд»;

  • розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірші, визначати тему, основну думку поетичних творів, знаходити та характеризувати художні образи;

  • виховна: виховувати людяність, любов до природи, естетичні почуття, формувати національну самосвідомість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет Володимира Підпалого.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошеннятеми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Засвоєння навчального матеріалу в процесі виконання практичних завдань

Робота з портретом

Спробуйте подати характеристику письменника за його зовнішністю.

Навчальна лекція

Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, яку любив соромливо й віддано, якій на славу сплів і свій поетичний вінок, про-жив до болю мало — лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його пісню про рідну землю, про Григорія Сковороду, що мандрував нею, гартуючи дух людський, про Шевченка…

Життя письменника — у його творах. Душа поета — у його віршах. А ось життєпис Володимира, викладений ним власноручно.

«Народився я в селі Лазірках 9 травня 1936 року, за 25 км від Лубен. Мати Ольга Степанівна — козачка з хутора Макарівщини, а батько Олексій Лукович — виходець з‑під Великої Багачки. На дев'ятому році мати була вже круглою сиротою і шукала щастя наймитуванням у Лубнах. Може, тому, ко-ли я підріс і міг вечорами читати їй «Кобзаря», плакала гірко й невтішно, повторюючи завжди одне: «Всі наймити, синочку…» Вона знала тьму казок та приповісток, шанувала загадки і вміла знаходити до них ключ. Але ніколи я не чув, щоб вона співала. Певно, гірке дитинство, як і подальше життя (1943 року вона стала вдовою), наклало свою печатку на її характер. Мати вміла і любила працювати, кохалася у квітах (вся хата була великим квітником…) і чистоті. Померла вона самітньою 21 січня 1957 року, на 53 році свого життя. Я тоді був у армії, а дві доньки повиходили заміж і жили не з нею…

Батько працював на залізниці, любив сади і бджільництво, ненавидів тютюн (син палить за нього і за себе) і горілку. Загинув під Києвом 1943 ро-ку. Пам'ятаю його добре. Якби володів пензлем, можна було б відтворити його образ у величезному циклі: батько качає мед; батько садить дерева; батько іде до армії, і т. д. В селі й до сьогодні розповідають про те, як він співав. А я пам'ятаю дві його пісні — про Байду та «Ой забіліли сніги». Мабуть, тому, що гарне враження про ці пісні залишив мені батько, навіть у виконанні артистів я відчуваю і нині фальш та штучність, які так згубно діють на все сценічне та вокальне мистецтво України.

Учився я у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. Любив (і люблю) історію, літературу; донині не знаю і не розумію точних наук. В школі читав дуже багато, але без ніякісінької системи. 1953 року закінчив 10 класів; працював у МТС, колгоспі. 1955 року був мобілізований на флот. Службу служив, але не любив: нудьгував за степом, садами.

1957 року демобілізувався (через хворобу ніг) і поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який і закінчив 1962 року.

Перші вірші видрукував на шпальтах комсомольських «Молоді України» та «Зміни» (1958 р.). У Державному видавництві художньої літератури 1963 року вийшла перша збірочка «Зелена гілка», а роком пізніше — «Повесіння» в «Радянському письменникові». Нині підготував дві книги: «Тридцяте літо» для видавництва «Молодь» та «Книгу лірики». Мрію написати пісню…

Працюю старшим редактором поезії у «Радянському письменникові». Одружений, маю доньку. Позапартійний. Позаспілковий. Київ, 26 вересня 1966 р.».

До Спілки письменників його прийняли 1967 року. Того самого року ви-йшла в світ і згадувана збірка «Тридцяте літо». Після того були книжки «В до-рогу — за ластівками» (1968) та «Вишневий світ» (1970), а посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992). У багатьох віршах Володимира Підпалого живе дух його рідного краю, почуття любові до Полтавщини. Володимир Підпалий помер 24 листопада 1973 року.

Літературний диктант «Життя та творчість Володимира Підпалого»

1. З якої родини походить митець? (Хліборобської) 2. Мала батьківщина письменника (Полтавщина) 3. Радість, яка була в малого Володі на четвертому році життя. (Батько дозволив йому посидіти на коні) 4. Улюблені тварини В. Підпалого. (Собаки, воли) 5. Вищий навчальний заклад, який закінчив митець поетичного слова. (Київський державний університет) 6. Ким і де працював письменник після закінчення вищого навчального закладу? (Редактором у видавництвах Києва) 7. Назвати 2–3 книжки поетичних творів поета («Зелена гілка», «Повесіння», «Тридцяте літо», «В дорогу — за ластівками», «Вишневий світ», «Сині троянди», «Поезії», «Береги землі») 9. Роки, на які припало становлення й утвердження власного слова митця. (60ті)

Виразне читання поезії «Бачиш: між трав зелених»

Бесіда за змістом прочитаного

  • Яким‌ настроєм сповнений вірш?

  • Яка‌ тема та ідея твору?

  • До‌ якого жанру належить поезія? Свою думку доведіть.

Гра «Хто швидше?»

Виписати з твору всі засоби художньої виразності.

Виразне читанна твору «Зимовий етюд»

Бесіда за змістом прочитаного

  • Які‌ почуття у вас викликала поезія?

  • Яка‌ тема твору?

  • До‌ якого жанру варто відносити цей вірш?

  • Як‌ автор змалювує зиму?

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Письмово зробити аналіз однієї з поезій В. Підпалого.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду