Урок: Українські історичні пісні. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту «Ой Морозе, Морозенку»

25 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжувати роботу над жанром історичних пісень; навчати аналізувати історичні пісні, спрямовані проти соціального й національного гніту;

  • розвивальна: розвивати вміння вдумливо й виразно читати історичні пісні, характеризувати образи історичних осіб, уміння переказувати текст;

  • виховна: виховувати повагу до історичного минулого рідного народу, до героїчних подвигів окремих діячів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, аудіозапис пісні «Ой Морозе, Морозенку», ілюстрації до пісні, зображення видатних запорожців.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення

теми й мети заняття

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

  • Які пісні називають історичними?

  • Наведіть приклади історичних пісень.

  • І‌з чим пов'язане виникнення історичних пісень?

ІV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Прослуховування аудіозапису пісні «Ой Морозе, Морозенку»

Словникова робота

Поясніть значення слів та словосполучень «Савур-могила», «круча», «єси».

Виразне читання твору Бесіда за змістом прочитаного

  • Які враження у вас викликала історична пісня?

  • Доведіть, що твір «Ой Морозе, Морозенку» є історичною піснею.

  • Як ви гадаєте, які риси були притаманні Станіславу Морозенку?

  • Чому Україна шанує Морозенка?

  • Порівняйте‌ описи українського та татарського війська. Про що це свідчить?

  • Що‌

    сталося з Морозенком після того, як він потрапив до полону?

Повідомлення про Станіслава Морозенка

Станіслав (Нестор) Морозенко був відомий як військово‑політичний діяч часів Хмельниччини. Він відзначався нечуваною хоробрістю, однак був дуже шляхетним, що поціновували не лише козаки, а й увесь український народ та навіть вороги.

Справжнє прізвище цієї людини — Морозовицький. З історичних джерел відомо, що походив цей козацький лицар із польського, або галицько-подільського шляхетського роду, який здавна жив поблизу міста Тернопіль. Особливих спогадів про життя полковника Морозенка до нас не дійшло, але відомо, що він навчався в Краківському університеті, а потім подався здобувати освіту в Італії до одного з найбільш престижних на той час університетів — Падуанського. Отже, можна зробити припущення, що батьки Морозенка були люди заможними й не шкодували грошей на науку сина.

У Варшаві дуже цінували західноєвропейську освіту, тому Морозовицький невдовзі опинився при дворі короля Владислава ІV, хоча на цій службі особливих досягнень не мав. Тоді Станіслав Морозовицький подався в реєстрові козаки.

До Хмельницького Морозовицький перейшов не зразу, мабуть, також не без вагань. Відомо, що під час битви під Жовтими Водами Станіслав Морозенко вже був командиром полку. На жаль, хроніки не донесли подробиць участі Морозенка в цій битві.

Як стверджують дослідники Визвольної війни, 1648 року Хмельницький дуже шанував Морозенка. Після Пілявецької битви полк Морозенка відзначився, стримуючи натиск поляків. Саме відтоді його ім'я почало навіювати на польських військових жах, а для українського народу Морозенко став легендою.

А загинув командувач кінноти Визвольної армії так, як і мав загинути легендарний воїн. У критичний момент, коли, потіснивши Гадяцький полк, поляки от-от могли розчленувати українське військо, Станіслав Морозенко взяв свій останній резерв і кинувся з ним до місця прориву. За таких обставин зла-мати перебіг битви можна було тільки прикладом великої особистої мужності. І такий приклад своїм воякам командир подав. Неперевершений фехтувальник, Станіслав Морозенко першим увірвався в польський загін прориву й про-клав дорогу іншим. Поляки подалися. Але самому йому, як свідчать сучасники, не пощастило: коня під ним убило, а вороги накинулися з усіх боків. Корсунці вирвали свого командира з цих лещат. Та на тілі його було вже стільки ран, що за кілька годин він помер

Коли в ставці гетьмана довідались про загибель полковника Морозенка, у війську було оголошено траур, і зачерствілі в боях козаки не соромилися своїх сліз. Переказують, що над тілом одного з найзвитяжніших своїх лицарів плакав сам гетьман.

Складання інформаційного грона до образу Станіслава Морозенка Робота над композицією твору

  • Дослідіть‌ будову пісні, її композицію.

  • Чи‌ має пісня обрамлення? З якою метою його введено?

  • Яку‌ частину твору можна вважати кульмінаційною?

Співвіднесіть елементи композиції з цитатами з твору.

1 Експозиція

2 Зав'язка

3 Кульмінація

4 Розв'язка

А «Бились зранку козаченьки до ночі глухої…»

Б «Замучили молодого вороги прокляті»

В «Вся ти еси, Україно, славою покрита…»

Г «Бо вже син мій, Морозенко з ворогами б'ється»

Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б; 4 В.

Робота із засобами художньої виразності

Випишіть із тексту пісні названі художні засоби.

Епітети


Метафори


Гіперболи


Риторичні оклики


Анафора



V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про Максима Залізняка та Устима Кармалюка; зробити письмовий аналіз історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду