Урок: Ліризм поезій А. Малишка. «Вчителька»

24 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: поглибити відомості про життя А. Малишка та про його пісні, навчати визначати й коментувати основні мотиви віршів, роль художніх засобів у них та символічність образів;

  • розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, коментувати їхній зміст, висловлюючи власну думку про порушену проблему;

  • виховна: прищеплювати любов до поезії, розвивати естетичні смаки, виховувати повагу до українських майстрів слова.

Обладнання: підручник, портрет А. Малишка, аудіозапис пісні «Вчителька».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Виконання

практичних завдань

Технологія «Автор-оповідач»

Кажуть літературознавці, що поезія Андрія Малишка пісенна. А чи не в дитинстві її витоки? Про це дізнаємось у самого автора.

(Радимо використати розповіді від імені самого автора.)

Орієнтовна розповідь Андрія Малишка (Дусика Базелика)

Мати моя — Ївга Остапівна — була жінкою м'якої вдачі та великого серця. Вона чудово співала, часто розповідала нам казки й легенди. Материну науку взяв глибоко до серця, а до фольклору ставився особливо бережно й з неабияким благоговінням: «Я сміявся і плакав разом з героями тих пісень і дум». Мені хотілось, щоб кожен фольклорний твір закінчувався щасливо. Часто додумував кінець пісні: ні, козак не убитий, а тільки поранений, добрі люди вилікували його живою водою, і поїхав він до батька-матері. (Демонструє учень фото матері.)

Від старшого брата

ще зовсім малим навчився грати на гармонії. Василь брав мене з собою навіть на весільні гуляння. А коли підріс, то підміняв у весільних музик бубнара, іноді довіряли мені замінити й основного гармоніста. А коли ми з Василем почали співати, то справді люди заслуховувалися… Так моя пам'ять вбирала народний пісенний розмай. (Демонструють фотографії сім'ї.)

В Обухові (недалеко від Києва), де я народився (14.11.1912 p.), з давніх-давен існував осередок бандуристів, при якому знаходилась й школа з досить важкою програмою. У цех бандуристів нелегко було потрапити, та мені пощастило, бо шкільна подруга Софійка умовила старшого в цій школі дозволити мені приходити, слухати пісні й самому вчитися і грі, і співу. У цьому цеху я одержав своє музичне виховання.

— Як ставився батько до обдарування сина?

Батько мій — Самійло Микитович — був прекрасним вихователем своїх одинадцятьох дітей, людиною вимогливою і водночас надійною, вдатним шевцем. Прагнув бачити мене хліборобом. Мені — його третій дитині — справді судилося стати сіячем, але на ниві поезії, про що я написав у вірші:

Сусіди з батьком радили мені
З дитинства стати хліборобом,
Одвічним другом плуга і гречок,
Дощів осінніх в ночі вересневі.
А я обрав нелегке ремесло —
Шукати слово скарбом таємничим…


—  Бібліографи говорять про Вашу велику пристрасть до читання книг (приблизно 140–150 сторінок на день). Хто ж прищепив любов до книги?

Любов до книги передав мені дядько Микита. Вроджений романтик, ставив понад усе книгу, заради неї міг занедбати термінове замовлення, з нею міг забути про все на світі. Відкладе недошитий чобіт, поважно поправить окуляри і бере в руки книгу. Тому його й назвали «чорнокнижником». У дитинстві ж я читав не тільки для себе, а й для мало не всієї вулиці.

Навчальна лекція

Зворушливою піснею «Вчителько моя» А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Й досі звучить вона під час шкільних свят. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчитель-ка не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю:

Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій,
Вчителько моя, зоре світова,
Раднице моя На Вкраїні милій!


Прослуховування пісні «Вчителька» Виразне читання твору Бесіда за змістом прочитаного

  • Який настрій навіяла вам поезія «Вчителька»?

  • Який настрій ліричного героя?

  • Яка тема твору?

  • У чому ви вбачаєте головну думку, ідею?

  • Чому автор із глибокою ніжністю ставиться до вчительки?

  • Чи є у вас справжні вчителі, до яких ви ставитесь із пошаною та повагою?

Конкурс на найуважнішого учня

1. Про яку пору року йдеться у вірші «Вчителька»? (Про весну) 2. Який час доби зображено в поезії? (Світанок, ранок) 3. Яке дерево росте під вікном у школі? (Явір) 4. Скільки синів було у вчительки? (Двоє) 5. Що сталося з її синами? (Загинули на фронті.) 6. Як поет називає свою вчительку? («Зорею світовою», «радницею») 7. Яких птахів згадує поет? (Журавлів) 8. Які слова свідчать про працьовитість і наполегливість учительки? («І роботи час проганяє втому» або «А у тебе знов та ж доріжка в клас».) 9. Які предмети щоденного вжитку школярів згадано у вірші? («Зошитки малі») 10. Якими словами підкреслює поет незламність учительки, її мужність? («Постать несхила») 11. Хто написав музику до вірша? (Композитор Платон Майборода) 12. У чиєму виконанні «Пісню про вчительку» почули в усьому світі? (Народного артиста України Дмитра Гнатюка)

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Вивчити поезію «Вчителька».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду