Урок: Значення патріотизму в житті сучасної людини у творах В. Симоненка

22 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: узагальнити та систематизувати знання про життя та творчий шлях Василя Симоненка;

  • розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати вірші, аналізувати їх, визначати тему, ідею творів, висловлювати власну думку про людину, патріотичне виховання та гуманістичні цінності;

  • виховна: виховувати патріотизм, формувати національну самосвідомість, любов до української літератури.

Обладнання: підручник, портрет Василя Симоненка, картки для самостійної роботи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Узагальнення та систематизація

Конкурсвиразного читання

Учні читають напам'ять поезії В. Симоненка. Учитель визначає трьох переможців.

Літературний диктант

1. Хто назвав В. Симоненка «витязем молодої української поезії»? (О. Гончар) 2. Про кого поет говорив, що «любив… читати історію та географію, а ще Шевченка та Горького»? Він був для Василя Андрійовича за батька. (Дід Федір Трохимович) 3. Який фах здобув В. Симоненко після закінчення Київського університету? (Журналіста) 4. Газета, у якій працює Василь Андрійович після закінчення університету. («Черкаська правда») 5. Назва і рік видання першої книжки поезії В. Симоненка. («Тиша і грім», 1962 р.) 6. Жанр поезії «Лебеді материнства». (Колискова) 7. Символічні образи вірша «Лебеді материнства». (Лебеді, тополі, верба) 8. Чого навчає мати сина, ліричного героя твору «Лебеді материнства»? (Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.) 9. Композитор, який поклав поезію «Лебеді материнства» на музику. (А. Пашкевич) 10. Назва збірки, за яку Василеві Андрійовичу присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. («Лебеді материнства») 11. Скільки років прожив поет? (28 років) 12. Місцевість, де похований поет. (Черкащина)

Бесіда з учнями

  • ŠŠ Чи‌ можна вважати В. Симоненка патріотом України? Свою думку доведіть. ŠŠ

  • Як‌ поет змушує нас ні на мить не сумніватися у щирості своїх почуттів до Батьківщини?

  • ŠŠ ‌Яку поезію можна назвати притчею про духовний пошук шляху до рідного краю, до свободи, до демократії?

Слово вчителя

— Поетична зірка Василя Симоненка спалахнула на небосхилі української літератури в 60‑х роках минулого століття. Усього 28 років судилося йому прожити, але й за цей невеликий проміжок часу він зумів прогриміти молодим весняним громом, який відлунюватиметься ще багато десятиліть. Адже у творчості «витязя молодої української поезії», як сказав про нього Олесь Гончар, порушено вічні питання, що хвилюють людство, — це любов до своєї землі, самоствердження людини у складному сучасному світі. Заворожує щирість інтимної лірики поета.

Для поезії Василя Симоненка характерні прояви української класичної традиції. Провідним мотивом творчості поета є любов до своєї України, котру він називає матір'ю. Саме синівською розмовою з матір'ю Україною є вірш «Задивляюсь у твої зіниці…». У ньому митець висловлює свою велику любов: «Україно! Ти для мене диво!», і велику тривогу за її долю: «Ще не всі чорти втекли на небо, Ходить їх до біса по землі». «Я українець. Оце і вся моя авто-біографія», — сказав колись Василь Симоненко. І тому він відстоює святе право бути вільним наодинці з Україною, пожалітися їй, рідній, щиро зізнатися у своїх найпотаємніших почуттях:

Хай мовчать Америки й Росії, Коли я з тобою говорю!.. Маю я святе синівське право З матір'ю побуть на самоті.

Гостро відчуває кровний зв'язок із рідною землею, вболіває за її трагічну долю. Багато пережила вона «революцій, бунтів і повстань», та не втратила своєї краси, завжди вона для сина «мамо горда і вродлива». Така вона — знедолена, але не скорена Батьківщина. І завжди стануть на її захист вірні сини, до яких належить і Василь Симоненко. І він почувається захисником Вітчизни: «З ними щогодини б'юся… за твоє життя, твої права». Передчуває митець і свою трагічну долю, і готовий він її прийняти, віддати все своє життя до краплі: «Я проллюся крапелькою крові На твоє священне знамено». У роки, коли людина повинна була бути лише «гвинтиком» системи, бути пересічною, стандартною, Василь Симоненко стверджував: «Ми — не безліч стандартних «я», А безліч всесвітів різних»… Тим самим митець відстоює ідею неповторності кожної людини, право на власний світогляд, переконання, почуття. Бо відсутність поваги до самодостатності кожної особистості принижує людину, її гордість, убиває її творчий потенціал.

Літературна гра «Впізнай твір В. Симоненка»

1. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ми народжені тоді? («Гей, нові Колумби й Магеллани…»). 2. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. («Лебеді материнства») 3. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі… («Лебеді материнства») 4. Хто сміявсь вони хапали І нагайками шмагали, Так що в царстві тому скрізь Вистачало плачу й сліз… («Цар Плаксій та Лоскотон»). 5. А якщо відкрию вже відкрите, — Друзі! Ви підкажете мені… («Гей, нові Колумби й Магеллани»). 6. Сам же він живе й понині, Дітям носить щирий сміх В розмальованій торбині, В пальцях лагідних своїх. («Цар Плаксій та Лоскотон») 7. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. («Лебеді материнства»)

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Патріотичні мотиви у творчості В. Симоненка».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду