Урок: Богдан Лепкий. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)» — Твір, написаний спеціально для дітей. Актуальні морально-етичні питання в ньому, проблема збереження загальнолюдських цінностей

21 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати короткі відомості про Богдана Лепкого, навчати визначати тему та ідею твору, уміти знаходити реальне й уявне, розкрити комічну й трагічну ситуацію, їхню роль у втіленні ідеї, притчової моралі;

  • розвивальна: розвивати креативність, уміння висловлювати власні міркування, формувати навички вдумливого й виразного читання твору;

  • виховна: виховувати загальнолюдські цінності, любов до книги, інтерес до читання української літератури.

Обладнання: підручник, портрет Богдана Лепкого.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Засвоєння

нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Навчальна лекція

Богдан Лепкий народився 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенький (нині не існує), дитинство минуло в селі Крегулець, із 1879 по 1891 рр. родина жила в селах Поручин і Жуків (нині Бережанського району). Протягом восьми років (із 1878 р.) мешкав у Бережанах у свого діда-священика та віце-маршалка Бережанського повіту, Михайла Глібовицького. Основи шкільної науки Б. Лепкому викладав домашній учитель. З 1878 року вчився (одразу з другого класу) в «нормальній школі» з польською мовою навчання в Бережанах. Після закінчення школи вступив 1883 року до Бережанської класичної гімназії з польською мовою навчання. Співав у гімназійному українському хорі під керівництвом Дениса Січинського, у хорі «Боян» (м. Бережани). Брав участь у концертах, декламував вірші, читав уривки з прозових творів.

1891

року закінчив гімназію і вступив до Віденської Академії мистецтв. Через три місяці за порадою Кирила Студинського перейшов на філософський факультет Віденського університету, де вивчав мовознавство та історію літератури.

З другого курсу студіював на філологічному відділі Львівського університету; українську історію та літературу вивчав під керівництвом М. Грушевського, О. Огоновського, І. Шараневича. Брав участь у львівських молодіжних товариствах «Ватра» і «Сокіл», хорі «Боян». Закінчив університет 1895 року. Почав працювати вчителем української, польської та німецької мов і літератур, історії та географії в Бережанській гімназії. Водночас інтенсивно займався громадською працею: започатковував читальні «Просвіти», бібліотеки й позичкові каси, виголошував реферати та промови на святкових академіях, був учасником хору «Боян» і драматичного гуртка.

1899 року після відкриття в Ягеллонському університеті (м. Краків) лекторату української мови та літератури був запрошений викладати ці предмети. Водночас працював професором у третій гімназії ім. Яна Собєського і в гімназії Св. Яцка в Кракові, доцентом «виділових курсів» для вдосконалення кваліфікації вчителів.

Коли російська армія восени 1914 року почала займати Галичину і Буковину та вивозити українську інтелектуальну еліту, Лепкий разом з іншими біженцями переїхали до Карпат, сподіваючись, що війна в гори не дійде, і зупинилися в м. Яремче в готелі (згодом він був знищений снарядами, й у ньому згоріли речі Лепких, а також рукописи третього тому «Начерку історії української літератури» та історичної драми «Мотря» (зберігся лише «Пролог»). Щоб не потрапити до рук царської жандармерії, Лепкий через Угорщину виїхав до австрійської столиці.

Восени 1915 року Б. Лепкий був мобілізований до австрійського війська. Завдяки сприянню друзів не був відправлений до активної армії, а виїхав у Німеччину для проведення освітньо-культурної роботи серед українців військовополонених царської армії. Друга світова війна застала Б. Лепкого на відпочинку в Черче. 23 вересня 1939 року він із сім'єю і братом Левком повернувся до Кракова. Після того як німецькі окупанти закрили Ягеллонський університет, залишився без роботи, йому відмовили в професорській пенсії. Заради прожиття Б. Лепкий писав до українських журналів, газети «Краківські Вісті», перекладав з української німецькою.

Виразне читання твору «Мишка…» в особах

Бесіда за змістом прочитаного

  • ŠŠ ‌Яка тема твору? ŠŠ ‌

  • Яка ідея твору?

  • ŠŠ ‌Чому, на вашу думку, твір має підзаголовок «Казка для дітей: для малих і великих»? Свої міркування аргументуйте.

  • ŠŠ Що‌ вам здалося смішним, а що — трагічним? Чому?

  • ŠŠ ‌Чи можна твір вважати літературною казкою? Що у творі було реальним, а що фантастичним?

  • ŠŠ Які‌ почуття у вас виникли до жінки, яка просила молока в господарки? ŠŠ

  • Яким‌ ви уявляєте життя цієї жінки?

  • ŠŠ ‌Чому господарка відмовила жінці в її проханні? Чому вона збрехала? ŠŠ ‌

  • Чому мишка не лишилася в будинку?

  • ŠŠ У‌ кого цінності були справжніми, а в кого вони виявилися фальшивими?

Вибірковоасоціативний диктант

Запишіть тільки ті слова, якими можна охарактеризувати мишку. Смілива, делікатна, боягузлива, щедра, справедлива, горда, весела, мудра, пихата, кмітлива, досвідчена, турботлива, жорстока, легковажна, серйозна, самовпевнена.

Гра «Четверте зайве»

Знайдіть «четверту зайву» особистісну рису героїв казки, поясніть свій вибір.

Мишка

чесна

справедлива

байдужа

співчутлива

Господар

жадібний

чесний

підлий

злий

Господарка

брехлива

жадібна

співчутлива

байдужа


Аналіз народних прислів'їв, приказок

Кого з головних героїв стосуються ці прислів'я та приказки? Скупого сон не бере.

У скупого серед зими льоду не випросиш. Пахне пусткою в хаті.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Справжні цінності».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду