Урок: Олекса Стороженко «Скарб». Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання

21 листопада, 2016 1

Мета:

  • навчальна: ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Олекси Стороженка, подати відомості про гумористичні твори;

  • розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні міркування про людину, її місце в цьому світі, її щастя, формувати навички аналізу твору;

  • виховна: виховувати загальнолюдські цінності: повагу до своєї та чужої праці, шанобливе ставлення до людини.

Обладнання: підручник, портрет Олекси Стороженка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Засвоєння нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних

завдань

Навчальна лекція

Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 року в с. Лисогори Бортнянського повіту (тепер Ічнянського району) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика (відставного офіцера), що належала до старовинного козацького роду, відомого ще з ХVІІ ст. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині, де він здобув домашню освіту. Згодом навчався у «благородному пансіоні» при Слобідсько-Українській губернській гімназії в м. Харків. Із 1824 р. впродовж майже 30 років О. Стороженко перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні.

Здебільшого служив в Україні, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу, завдяки чому добре вивчив життя і побут селян в різних регіонах, зустрічався з колишніми січовиками, почув легенди та перекази про Запорізьку Січ. Цей життєвий матеріал ліг в основу багатьох творів письменників.

У літературу О. Стороженко ввійшов романом «Братья-близнецы» (1857) з підзаголовком «Очерки Малороссии прошлого столетия», чим назавжди ви-значив обраний письменником об'єкт художніх інтересів, незалежно від мови твору, бо в російськомовному романі нуртувала українська стихія.

Українська творча спадщина О. Стороженка в жанрі оповідання охоплює зображення побуту, звичаїв, повір'їв українського селянства, героїчних сторінок козацької вольниці, пов'язаних з останнім періодом існування Запорозької Січі, з народно-визвольним рухом Коліївщина, з образами колишніх січовиків. Друковані в журналі «Основа» 1861–1862 рр., 1863 р. вони були об'єднані і опубліковані в збірці «Українські оповідання».

На творчості письменника позначився вплив М. Гоголя, з яким був особисто знайомий і про нього залишив спогади. Окреме місце у творчому доробку митця посідають гумористичні оповідання («Закоханий чорт», «Голка», «Вуси», «Скарб»). Ці твори засновані на широкому використанні українського фольклору, демонології (оброблено відомі сюжети), в них поєднуються фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, звичаїв. Присутній у них і дотепний, відсторонений оповідач, що непомітно робить морально-етичні акценти в зображуваних ситуаціях, коментує поведінку героїв, наштовхуючи читача на власні роздуми й оцінку, як, скажімо, в «Скарбі».

Вийшовши у відставку 1868 р., О. Стороженко останні роки життя провів на хуторі поблизу м. Бреста (Білорусь), де й помер 18 листопада 1874 року.

Різновиди смішного.

Іронія (від грецьк. eironeia — «удавання», «посмішка») — інакомовлення, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане в контексті мови набуває протилежного значення; висміювання, яке містить в собі оцінку того, що висміюють. Іронічне ставлення передбачає насмішку, певним чином сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; почасти виступає під виглядом похвали.

Сарказм (від грецьк. sarkasos — «рву м'ясо») — зла і уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.

Сатира (від лат. satura — «суміш») — вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, має умовою висміювання виведеного характеру або явища.

Жанри гумористичних творів: анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки, фейлетон.

Робота з таблицею

Засоби

Приклади

Роль використаних

засобів у творі

Просторічні та лайливі слова

Телепень, скажена, орав здорово

Допомагають викликати відразу до людини, котра нічого не робить доброго, висміяти таких людей, які прожили марно, безцільно, користаючись плодами праці інших

Комічні порівняння, фразеологізми
Як той пуцьвірінок, буцім з його чортяка лика дере
Гіпербола
Не випускає мати сина надвір цілий рік — то холодно, то жарко, то сиро

Уживання середнього роду

Його вигнало та розперло

Комічний портрет
«Лика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки»
Комічні ситуації
«Вийде в садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: «Бісові груші, — пробубонить, які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот»»
Прізвисько Лежень


Комічна подія

Скарб захований у дохлому тхорі, якого хлопці жартома вкинули Павлові до хати

Комічне прислів'я
«Хвалить шинкар п'яницю, а дочки своєї за нього не видасть!»

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Записати характеристику Павлуся.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду
  1. богдана
    богдана
    31 січня 2017 17:42
    мени потриби присливя про скарб