Урок: Володимир Малик (В. К. Сиченко). Коротко про письменника. Історико-пригодницький роман «Таємний посол». Розповідь про легендарне козацтво та українського д'Артаньяна в умовах боротьби українського народу з турецькими й татарськими загарбниками

20 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати знання учням про Володимира Малика та його роман «Таємний посол», подати знання про основні ознаки історико-пригодницького роману;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння висловлювати власні міркування про роль козацтва в житті українського народу, про звичаї, що панували в Запорозькій Січі;

  • виховна: виховувати любов до історичного минулого рідної країни, патріотичні по-чуття, усвідомлення важливості історичної спадщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет Володимира Малика, картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Засвоєння нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Навчальна лекція

Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Першу його книжку — віршовану історичну казку «Журавлі-журавлики» (1957) — із задоволенням прочитали діти й дорослі.

Згодом побачили світ історичні поеми й легенди молодого автора — «Чарів-ний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда».

Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його історичні романи «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976),

«Шовковий шнурок» (1977), що становлять тетралогію «Таємний посол», а також романи «Князь Кий» (1982) та «Черлені щити» (1985). Вони стали набутком нашої літератури, а їхній автор посів одне з по-чесних місць серед кращих сучасних романістів історичного жанру. За твори історико-патріотичної тематики, зокрема романи «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок» та «Князь Кий», Володимир Малик удостоєний літературної премії імені Лесі Українки 1983 року.

Звичайно, історичний роман вимагав значної підготовчої роботи над джерелами (документами, літописами, мемуарами сучасників, дослідженнями істориків тощо), ознайомлення з місцями, де відбувалися важливі історичні події; потрібно було продумати оригінальні сюжетні лінії, композицію, визначити героїв твору. Почалися тривалі й клопітні пошуки, роздуми. Особливо складно було знайти головного героя. Потрібен був історичний персонаж — молодий, сміливий, розумний і добре освічений козак. А серед запорожців, як зазначав І. Ю. Рєпін у своїх замітках, написаних під час роботи над картиною, розумних і освічених людей — тодішніх «інтелігентів» — було немало.

Письменникові допоміг щасливий випадок. В одному з письмових історичних джерел ішлося про те, що напередодні російсько-турецької війни 1677– 1681 років (походів османського війська на Чигирин) кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову і звичаї населення, з таємним завданням — розвідати наміри султана Магомета IV та дізнатися про його військові приготування.

Невдовзі козак повернувся на Січ і привіз важливий документ — султанський фірман (указ), у якому говорилося про намір Порти захопити й поневолити Україну, та розкривалися основні воєнно-стратегічні плани Османської імперії проти Російської держави. Іван Сірко відіслав цей документ у Москву для вжиття контрзаходів. Там він і понині зберігається в архіві колишнього Посольського приказу.

Історичні джерела не зберегли імені розумного й сміливого козака-розвідника. Володимир Малик назвав його Арсеном Звенигорою і вивів головним героєм тетралогії, яку розпочав 1963 року. Вагань у виборі жанру й стилю не було: якщо писати для молоді, то в історико-пригодницькому ключі, не поступаючись історизмом, життєвою правдою.

Обшир історичного матеріалу наштовхував на створення великого епічного полотна. Так у письменника з'явився й визрів задум цієї вельми цікавої й захопливої тетралогії, що здобула широку популярність в Україні і перекладена російською та іноземними мовами.

Теорія літератури

Історико-пригодницьким називають такий роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями, їхнім несподіваним поворотом, динамікою розгортання; у такому романі тісно переплітаються художній вимисел, реальні історичні діячі та вигадані персонажі. Історичні романи створюються значно пізніше епохи, про яку в них ідеться, що дозволяє авторові поглянути на історичні події з певної часової дистанції. Письменники детально вивчають історичні документи, описують народний побут та звичаї, проте кожен автор відстоює індивідуальний погляд на події далекого минулого, висловлює власне ставлення до історичних персонажів.

Історико-пригодницьким романам притаманні: мотиви викрадення й пере-слідування, атмосфера таємничості, загадковість, ситуації припущення,

Бесіда з учнями

  • ŠŠ Розкажіть‌, хто такий Д'Артаньян. Чим цей образ приваблює? Чи можна Арсена назвати українським Д'Артаньяном? Чому?

  • ŠŠ Чому‌ тетралогію Володимира Малика можна вважати історико-пригодницьким романом?

  • ŠŠ ‌Розкажіть про історію написання автором своєї книги. Як виник задум написати тетралогію?

  • ŠŠ Охарактеризуйте‌ Чорнобая та його вчинки. Чому цей чоловік зрадив рідну країну?

  • ŠŠ ‌Чи можна Сафар-бея вважати зрадником? Свою думку аргументуйте.

Розташуйте події у правильній послідовності

1. Тхір і Митрофан продали Арсена в рабство. 2. Аресен потрапив у рабство до Гаміда. 3. Арсен познайомися з Романом Воїновим. 4. Татари наздогнали Яцька та Сома. 5. Арсен намагався відбити полонянок від Чорнобая.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Прочитати другу книгу тетралогії «Фірман султана».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду