Урок: «Як умру, то поховайте…» — твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє свого народу

20 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: поглибити відомості школярів про творчу особистість Тараса Шевченка, подати інформацію про історію написання твору «Як умру, то поховайте…»;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння вдумливо й виразно читати твори, розвивати спостережливість, уміння знаходити та визначати засоби художньої виразності;

  • виховна: виховувати загальнолюдські цінності, прищеплювати любов до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до цього майстра слова, формувати національну гідність, патріотичні почуття.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, переклади твору «Заповіт»

різними мовами, аудіозапис пісні «Заповіт».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Засвоєння нового навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Навчальна лекція

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р.

м. Переяславі під час важкої хвороби.

грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині в поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, не легше й по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося вмирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього

треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся й ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:


Як умру, то поховайте

Мене…


Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30– 40‑х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань Україною. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:


…вставайте, кайдани порвіте.


Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» у збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з'явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

Прослуховування аудіозапису пісні

Виразне читання поезії «Заповіт»

Бесіда за змістом прочитаного

  • ŠŠ ‌Чому твір називають «Заповіт»? Навіщо люди складають заповіти? ŠŠ ‌

  • Над чим спонукає замислитися поезія Т. Г. Шевченка?

  • ŠŠ ‌У чому полягає відмінність між темою та ідеєю твору? Яка тема твору «Заповіт»? Яка його ідея?

  • ŠŠ ‌Поміркуйте, чому в такому пафосному вірші, як «Заповіт», немає знаків оклику.

  • ŠŠ За‌ яких умов написав Т. Г. Шевченко свій твір?

  • ŠŠ ‌Чи можна сказати, що ця поезія справді є заповітом митця для всіх без винятку українців? Свої міркування доведіть.

Робота з таблицею

Художні засоби

Приклади з тексту

Метафори


Персоніфікації


Епітети


Порівняння



Розгадування кросворда

По вертикалі: 1. Прізвище щирого приятеля Шевченка, лікаря, який урятував його від хвороби в листопаді-грудні 1845 року. (Козачковський) 2. Автор музики до «Заповіту», яка стала найбільш популярною. (Гладкий) 3. Місто, у якому Т. Шевченко створив «Заповіт». (Переяслав) 4. Прізвище відомого композитора, який першим поклав «Заповіт» на музику. (Лисенко) 5. Село, у якому Т. Шевченко перебував під час хвороби, працюючи в Археологічній комісії. (В'юнище) 6. Місто, у якому похований Кобзар. (Канів) 7. Інша назва Чернечої гори. (Тарасова)

По горизонталі: 1. Твір Т. Шевченка («Заповіт»)

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Вивчити твір «Заповіт», підготуватися до контрольної роботи.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду