Урок: Патріотичний мотив, його зв'язок із розгортанням сюжету

20 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжувати роботу над аналізом ідейно-художнього змісту історичної повісті Івана Франка «Захар Беркут»; допомогти школярам глибше засвоїти зміст твору, його провідні мотиви, основну думку;

  • розвивальна: розвивати логічне мислення, спостережливість, уміння аналізувати, зіставляти, робити висновки; розвивати навички виразного читання прозового твору;

  • виховна: виховувати любов до рідного краю, патріотизм, національну самосвідомість.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, портрет Івана Франка, фільм «Захар Беркут».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми

й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Виконання практичних завдань

Бесіда з учнями

  • ŠŠ ‌Що таке сюжет?

  • ŠŠ ‌Що таке патріотизм?

  • ŠŠ Чи‌ повинен кожен громадянин своєї країни бути патріотом? Чому? ŠŠ

  • Доведіть‌, що повість «Захар Беркут» є історичною.

  • ŠŠ ‌Дайте визначення поняттю «герой художнього твору». ŠŠ ‌

  • Назвіть дійових осіб повісті «Захар Беркут».

  • ŠŠ Які‌ з персонажів твору є реальними, а які — вигаданими? ŠŠ

  • Кому‌ з героїв ви симпатизуєте?

Гра «Незакінчене речення»

1. У тухольській громаді панував… 2. Найвищим керівним органом тухольців був… 3. На чолі громади стояв… 4. Монголи потрапили в… 5. Поряд із Максимом «невольником» стає… 6. Захар Беркут пропонував не відбити, а… 7. Тугар Вовк хотів обміняти Максима

на… 8. Захар Беркут вибирає… 9. Перемозі громади над ворогом сприяє… 10. Захару Беркуту снилося…

Колективна робота. Прокоментуйте вислови

1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека). 2. Мила нам добра звістка про наш край: вітчизни і дим для нас солодкий (Г. Державін). 3. Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може (Дж. Байрон). 4. Хто не належить вітчизні своїй, той не належить і людству (В. Бєлінський). 5. Усвідомлена любов до свого народу не поєднується з ненавистю до інших (Д. Лихачов). 6. Вітчизна — ось і альфа, і омега (Д. Павличко). 7. Вітчизна це не хтось і десь, Я теж Вітчизна (І. Світличний).

Проблемні запитання. «Мікрофон»

  • ŠŠ ‌Чому для Захара Беркута громадянське добро важливіше за життя власного сина? Знайдіть у тексті кілька образів‑символів, розкрийте їхнє значення.

  • ŠŠ ‌Чому Тугар Вовк сподівався на успішне вирішення питання обміну Максима на вихід монголів із западні?

  • ŠŠ Чому‌ громада схиляється до думки про можливість такого обміну? ŠŠ

  • Про‌ що Мирослава просила батька, чому він їй відмовив?

  • ŠŠ Хто‌ в повісті виступає патріотом?

  • ŠŠ ‌Чому Тугар Вовк зраджує рідну землю?

Літературна гра «Інтелектуальний футбол»

Методичний коментар. Клас поділяється на дві команди: «захисники» та «нападники». Нападник повинен кидати м'яч-запитання конкретному захисникові з протилежної команди. Якщо захисник не може дати відповідь, він має право передати м'яч воротареві. Якщо й воротар не знає відповіді, то команді зараховують гол. Зразок питання: «До якого жанру належить твір І. Я. Франка «Захар Беркут»?

Вибіркове читання

1. Знайдіть та прочитайте уривок, де розгортається проблематика захисту рідної землі. 2. Знайдіть у тексті та прочитайте уривок, у якому йдеться про моральний вибір головних персонажів. 3. Знайдіть у тексті та прочитайте уривок, у якому йдеться про згуртованість та єдність народу як запоруки перемоги. 4. Знайдіть у тексті та прочитайте уривок, у якому йдеться про вірність та самопожертву.

Гра «Наскільки ти уважний»

Методичний коментар. Перед прослуховуванням тексту чотири учні виходять за двері. Решта класу слухають текст про хана Батия. Далі запрошують до аудиторії першого учня. Завдання школярів — коротко переказати зміст почутого. Далі запрошують другого учня. Цьому школяреві переказує текст перший учень. Потім запрошують третього, а згодом — і четвертого учня. Підбиваючи підсумки, учитель порівнює розповідь останнього учня з оригінальним повідомленням.

770 років тому в Києві сталася небуденна подія. Військо хана Батия взяло штурмом теперішню столицю України, а тоді — володіння галицько-волинського князя Данила. Взагалі, Київ бачив багато завойовників, але Батий цілком міг би отримати гран-прі за величність заходу та спричинені руйнівні наслідки. Цікаво, що татаро-монголи увірвалися до міста з теперішнього Майдану Незалежності, де колись було Козяче болото і Лядські ворота. Адепти теперішньої влади навіть намагалися розвинути з цього якусь аналогію, але вона не прижилася. Згадок про Батия залишилося мало. Є в межах міста Батиєва гора, але мовознавці твердять, що назвали її на честь якогось ранньослов'янського Баті, а не видатного монгольського військово‑політичного діяча. Більш імовірно, що Батий спостерігав за штурмом міста з Печерських пагорбів, де тепер засідає українська влада. Між тим, саме Батий заклав багато трендів української політики. Зокрема, він стимулював у наших предках жагу до євроінтеграції. Намагаючись щось протиставити завойовникам, князь Данило Галицький почав шукати порозуміння з європейськими володарями й отримав від Папи Римського корону короля Русі. Папа обіцяв організувати ще й хрестовий похід проти монголів, але збройної допомоги князь-король так і не отримав.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Написати твір «Кого я вважаю патріотом у творі І. Я. Франка «Захар Беркут».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду