Урок: Читайте правильно — чітко вимовляйте звуки. Г. Малик «Казка про те, чому папуга не навчився розмовляти»

18 листопада, 2016 0
Мета: вдосконалювати навички правильного виразного читання; розвивати мовлення, вміння працювати над текстом; виховувати найкращі риси особистості.
Хід уроку
I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань
Мовленнєва розминка
1) Робота над скоромовкою.
Бегемот роззявив рот:
Булку просить бегемот.
С. Маршак

2) Робота над чистомовкою.
Кошеня навкруг дивана
Ходить рано-рано-рано.
Сонні очі продира:
— Де нора-нора-нора?
А. Камінчук

Читання казки С. Козлова «Звуки і голоси»
Гра «Відгадай назви тварин»
Пагупа — Гебемоти — Чепераха — Тирг —
/>
Робота в групах
— Придумайте свої назви тварин за поданим зразком.

III. Робота за «Читанкою» (с. 6–8)
Опрацювання казки Г. Малик «Казка про те, чому папуга не навчився розмовляти»
1) Читання першої частини казки вчителем.
— Автор у словах переставив букви місцями. Здогадайтеся, про кого розповідається в казці?

2) Аудіювання.
Тестування

3) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування казки учнями.
— Чому в папуги не виходило розмовляти?
— Назвіть головних героїв казки.
— Утворіть правильні слова й прочитайте казку.

Фізкультхвилинка

4) Читання
учнями тексту «ланцюжком».

— Пригадайте, до кого першого, другого, третього прилетів папуга вчитися говорити.
— Чи правильно це показано на малюнку?

5) Вибіркове читання.
— Чиї слова вивчив папуга? Прочитайте їх. Який звук найчастіше в них повторюється?

6) Робота в групах.
— Уявіть, що ви навчаєте папугу розмовляти. Як ви будете це робити?

7) Робота в парах.
— Відшукайте в заголовку запитання. Дайте на нього відповідь.
— Яка головна думка оповідання. (Треба вчити рідну мову.)

Цікаво знати!
Як розмовляють тварини
Учені вважають, що люди на землі розмовляють більш ніж двома тисячами мов. У тварин мов набагато більше. Мов у тварин стільки ж, скільки видів тварин на землі — майже в кожного виду своя азбука, свій спосіб спілкування.
Ось, наприклад, ти знаєш, що в кожного птаха своя пісня (навіть коливона запозичена в іншого птаха). Але ж є птахи, які не вміють співати. Мало того, вони взагалі не мають голосу. І все-таки вони розмовляють. Вони знаходять перші-ліпші засоби, щоб поговорити.
Згадаймо лелеку. Усе гарне — й оперення, і зріст. А от голосу майже немає. Що ж робити? Треба ж вітати подругу як слід, коли вона прилітає на гніздо, або пристрахати нахабу, який підійде надто близько до гнізда. І ось лелека ляскає дзьобом: іноді голосно, іноді тихіше, іноді часто, іноді рідко.
Деякі птахи, завдяки спеціальним вирізам на крилах, під час польоту видають особливий свист. Це розпізнавальний знак: «Ми летимо!», і родичі його розуміють.
Деякі птахи, хоч і мають голос, іноді теж розмовляють за допомогою різних пристосувань, інструментів. Наприклад, дятли. Вони нерідко, вибравши сухий сук, починають часто і сильно бити по ньому дзьобом. Але не для того, щоб ви-добувати комах, а для того, щоб повідомити родичів про себе. А щоб не «підслухували» ті, кому не треба, кожен вид барабанить по-своєму.
До речі, барабанний дріб — досить поширений звуковий сигнал у багатьох тварин.
Барабанним дробом — ударами ніг та хвоста по землі — розмовляють зо-всім німі тварини — кенгуру.
Мова барабанів не така й погана, якщо нею користуються і зайці, і кролики, що володіють і іншими мовами.
За Ю. Дмитрієвим

IV. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Що найбільше сподобалося? здивувало?
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду