Урок: Розвиток зв’язного мовлення на тему «Мої друзі». Формування аудіативних умінь за текстом С. Козлова «Не дивися на мене так, їжачку». Ознайомлення з приголосними м'якими звуками. Моделювання односкладових слів з м'якими приголосними звуками.

14 листопада, 2016 0
Мета: на основі зіставлення парних звуків за артикуляційними та акустичними ознаками навчати учнів розрізняти тверді й м'які приголосні звуки, чути та виділяти їх із різних позицій у словах; вчити моделювати слова; дати поняття про живі та неживі предмети; розвивати допитливість, спостережливість; виховувати любов до природи, почуття дружби, колективізму.
Хід уроку
I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого матеріалу
1. Гра «Звук упіймай — слово називай!»
Учитель вимовляє звуки, а учні мають назвати слово.
[д], [у], [б] (дуб)
[с], [а], [д] (сад)
[с], [и], [р] (сир)
[л], [о], [т], [о] (лото)
[к], [и], [т] (кит)

2.Гра «З'єднай слово з його звуковою моделлю»
На дошці — малюнки сома, шафи, орла.

— Назвіть односкладове слово.
— У якому слові наголошений перший склад?
— Назвіть перший звук у слові сом.
— Який останній звук у слові орел?

3. Гра «Знайди “зайве”»
На дошці — малюнки навчального приладдя: ручка, зошит, олівець, пенал, лялька, підручник, лінійка. Учні називають «зайвий» предмет — ляльку — це іграшка, решта предметів — навчальне приладдя.

III. Вивчення нового матеріалу
1. Ознайомлення зі словами що відповідають на питання хто? що?
— Розгляньте малюнок (с. 16).
— Хто зображений на малюнку? (Песик,дівчинка)
— Як ви вважаєте, песик і дівчинка — це живі предмети?
— Запам'ятайте, живі предмети відповідають на питання хто?.
— Що ще ви бачите на малюнку? (Дерева,будинки)
— Як ви гадаєте, дерева, будинки — це живі чи неживі предмети?
— До неживих предметів ставимо питання що?.

Гра «Живий і неживий»
Якщо вчитель називає неживі предмети, учні плещуть у долоні, живі — тупотять ногами.
Чоботи, кішка, хлопчик, плаття, вікно, листя, дідусь, зошит, лисиця, бегемот.
— Складіть речення за схемою під малюнком (с. 16).

Фізкультхвилинка

2.Ознайомлення з м'якими приголосними звуками
Звукові спостереження
— Діти, назвіть звуки, які на схемах позначаються рисочкою.
— Які це звуки? Чим приголосні звуки відрізняються від голосних?
— Тепер вимовте за мною такі звуки: [н’], [т’], [л’], [з’].
— Які це звуки — голосні чи приголосні?
— Вимовте ще раз звук [н’] і поміркуйте, на який інший звук він схожий.
— Вимовте звуки [н], [н’] і порівняйте, чи однаково вони утворюються.
— Вимовляючи звук [н], кінчик язика притискуємо до верхніх зубів (різців), а вимовляючи звук [н’], притискуємо до твердого піднебіння середню частину язика. Звук [н] — твердий, а [н’] — м'який. Тверді приголосні звуки ми позначали однією рискою, а м'які будемо позначати двома рисками.

Заучування скоромовки
Лис малий і більший лисy
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису —
Лис лисички ніс із лісу.
Л. Куліш-Зіньків

— Назвіть звуки у слові лис і ліс. Побудуйте звукову схему цих слів. Якими звуками вони розрізняються?

3. Слухання-розуміння казки «Не дивися на мене так, їжачку...» за С. Козловим
Читання казки вчителем.
— Яка біда трапилася з їжачком? Хто його знайшов? Хто врятував їжачка?
— Чим ведмедик частував їжачка? Що вигадував ведмедик, коли годував їжачка? Для чого він це робив?
— Яких друзів їжачка згадував ведмедик?

Читання частини тексту, поділеної на склади, учнями, що вміють читати.
— Хто допомагав шукати їжачка? Хто приніс грибочки?
— Знайдіть на с. 17 схеми до підкреслених речень.

Робота за малюнком (с. 17).
— Що робить ведмедик?
— Як він умовляє їжачка з’їсти хоч ложечку юшки?
— Чи можна назвати ведмедика справжнім другом?

Вправа «Мікрофон»
Розкажіть, який він — справжній друг.

Робота в парах
— Розіграйте розмову ведмедика з їжачком.
— Доберіть слова до звукових схем (с. 17). (Мед,ліс,ніс,додому)

IV. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? Які звуки вивчали?
— Що розкажете батькам удома?
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду