Урок: Розвиток зв'язного мовлення на тему «Моя родина» (міська родина). Формування аудіативних умінь за текстом І. Андрусяка «Вечеря». Практичне ознайомлення з мовними звуками. Наголос. Умовне позначення звуків. Уявлення про слова — назви предметів

14 листопада, 2016 0
Мета: дати учням практичне уявлення про мовні звуки; ознайомити з терміном «наголос»; вчити визначати на слух склад, який вимовляється голосніше; сформувати в учнів початкове уявлення про голосні, приголосні звуки, вчити розрізняти їх на слух, позначати умовно фішками; розвивати вміння правильно артикулювати звуки, зв'язне мовлення; виховувати повагу до сімейних цінностей.
Хід уроку
I. Організаційний момент

II. Повторення вивченого матеріалу
Гра «Хто що промовляє?»
Пригадайте, діти, вмить, Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр-джр! Як бджола в саду бринить: дз-дз-дз!
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш! В морі синьому вітрила: ш-ш-ш! Поміж листячком
вітер гуляє: ш-ш-ш!

III. Вивчення нового матеріалу
1. Читання тексту «Вечеря» за І. Андрусяком учителем
— Хто зібрався за вечерею?
— Назвіть членів сім'ї.
— Що принесла з кухні бабуся?
— Хто розставляє чашки?
— Хто поклав на місце м'яч?
— Що зробив дідусь?
— Що кожного ранку робить тато?
— Хто приносить чайник і розливає гарячий чай?
— Яка була кишеня в бабусі?
— Хто розповідав цікаві історії під час вечері?
Читання учнями абзацу, в якому слова поділені на склади

2. Читання вірша Л. Мовчун
— Про що мріє дитина?
— Як ви розумієте вислів: «Не кину слів на вітер»?
— Який подарунок для мами підготувала донечка?

3. Робота за Букварем (с. 12–13)
— Розгляньте малюнок. Кого на ньому зобразив художник? Якою є ця ро-дина?
— Складіть речення з підкреслених слів за
схемами.
— Дайте відповідь на запитання: «Хто несе варення? Хто розливає чай? Хто дивиться телевізор? Хто ставить чашку?».
Бабуся, мама, дідусь, дівчинка — хто? Картина, телевізор, чашки — що?

4.Ознайомлення учнів з поняттям «наголошений склад»
— Відгадайте загадку.
Найрідніша, наймиліша,
Всіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте, хто це?.. (Мама).

Учитель кілька разів вимовляє слово мама, виразно наголошуючи перший склад. Учні також уголос повторюють це слово. Роблять висновок, що в слові мама сильніше вимовляється перший склад. Учитель показує фішку двоскладового слова з наголосом на першому складі. Такі самі фішки-схеми учні знаходять у себе на парті.
— Сильніше вимовлений склад називається наголошеним. Над таким складом ставлять знак наголосу. В односкладових словах наголос не ставлять. Щоб визначити наголос, треба вимовити слово злито із питальною інтонацією.
Щоб учні безпомилково навчилися визначати наголошений склад, слово треба вимовити злито, єдиним голосовим потоком. У жодному разі при цьому не можна ділити його на склади. Слово, вимовлене по складах, втрачає на-голос, оскільки видихова енергія і сила голосу розподіляються більш-менш рівномірно між усіма складами. Тому операції поділу слова на склади і визначення наголошеного складу не можна поєднувати в одну.
— Поділіть на склади слово бабуся, назвіть наголошений склад.
— Яке слово відповідає поданій схемі?

Фізкультхвилинка

5.Формування поняття про звуки людського мовлення
(див.Додаток на с. 117)

Артикуляційно-слухові вправи
(див.Додаток на с. 117)

Формування практичного уявлення про голосні звуки
(див.Додаток на с. 117)

Формування практичного уявлення про приголосні звуки
(див.Додаток на с. 117)

IV. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Назвіть голосні звуки.
— Чим вони відрізняються від приголосних звуків?

Додаток до уроку 5

5. Формування поняття про звуки людського мовлення

— Усе, що ми тільки-но чули,— звуки. Вони звучать по-різному, але ми їх упізнаємо на слух. Зараз я говорю, і ви також чуєте звуки. Це звуки людського мовлення. Їх ми вимовляємо за допомогою органів мовлення: губ, язика, зубів, твердого піднебіння. Зараз ми вимовимо низку звуків. Спостерігайте у дзер­кальце, які органи працюють, коли ці звуки творяться.

Учні вслід за вчителем вимовляють звуки: [б], [о], [а], [р], [т].

— Які органи мовлення працювали, коли ви вимовляли ці звуки? (Учні на­зивають губи, язик, зуби.)

6. Артикуляційно-слухові вправи

— Назвіть звуки, які вимовляємо міцно стиснувши губи, а потім розри­ваючи цю перешкоду: [б], [п], [м].

— Які звуки вимовляємо, притискуючи кінчик язика до верхніх зубів? ([д], [т], [н])

— Під час вимовляння якого звука язик дрижить? ([р])

— Послухайте скоромовку. Які звуки найчастіше в ній зустрічаються?

Миші милом миску мили,yy

Миші мило загубили.

Може, мило в річку впало?

Може, мило жаба вкрала?

І маленьких жабенят

Милить милом аж до п'ят?

Спостереження за діяльністю органів мовлення

— Діти, вимовимо по черзі звуки [л], [е], [в]. Спробуємо їх вимовити злито, так, щоб вийшло слово. (Лев) Подивимось у дзеркальце, як працюють наші органи мовлення, коли ми вимовляємо різні звуки в цьому слові. (Учні спо­стерігають за положенням губ, щелеп, язика, бачать, що вони працюють по-різному.) Коли ми вимовляємо звуки і слова, то через рот проходить повітря й утворює голос або шум. Щоб відчути струмінь повітря, приставимо долоню близько до губ і вимовимо повільно слово лев.

7. Формування практичного уявлення про голосні звуки

— Коли ми вимовляємо одні звуки, повітря проходить через рот вільно, а під час вимовляння інших воно натрапляє на різні перешкоди. Давайте ви­мовимо звуки, при вимовлянні яких повітря не натрапляє на перешкоду, коли губи відкриваються і вільно пропускають повітря.

Шляхом спостережень учні визначають усі шість голосних звуків, під час вимовляння яких струмінь повітря не натрапляє на перешкоди. Вони фі­зично (на долоні) та аркуляційно відчувають струмінь видихуваного повітря, а в дзеркальце бачать, що губи при цьому створюють для нього вільний прохід.

— Отже, звуки [а], [о], [у], [и], [е], [і] — голосні. Ми позначатимемо їх на схемі кружечками.

8. Формування практичного уявлення про приголосні звуки

— Вимовте звук [д]. Чи можна цей звук вимовити протяжно, проспівати?

— Повторіть за мною звуки: [б], [д], [з], [м], [п], [н] дивлячись у дзер­кальце. Чому ці звуки не можна проспівати чи вимовити протяжно? (Повітря натрапляє на перешкоди.) Такі звуки називаються приголосними. Їх познача­тимемо рисочкою.

— Вимовте слово тато. Поділіть його на склади. Визначте наголошений склад. Назвіть усі звуки у слові.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду