Урок: Розвиток мовлення. Контрольний твір на тему «Людина — найвища цінність»

13 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: удосконалювати вміння школярів писати творчі роботи на запропоновану тематику;

  • розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, їхню фантазію, логічне мислення, пам'ять, уміння зіставляти, порівнювати різні явища, робити власні висновки;

  • виховна: виховувати розуміння цінності кожної особи на землі, формувати гуманізм, усвідомлення людини як неповторної індивідуальності.

Тип уроку: застосування знань і умінь.

Обладнання: пам'ятка «Як складати твір».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Підготовча робота до написання твору

Комунікативний

практикум

Прокоментуйте наведені вислови. Чому видатні люди висловлюють проти-лежні думки щодо людини?

1. Цінність людини повинна визначатися тим, що він дає, а не тим, чого він здатний досягти. Намагайтеся стати не успішним, а цінною людиною (А. Ейнштейн). 2. Людина є прикрасою світу (М. Горький). 3. Людина людині вовк (Плавт). 4. Людина з характером — це означає: вона щось пережила і загартована переживаннями, в ній є дещо сильне, на що можна покластися (Е. Тельман). 5. Людина завжди була і буде найцікавішим явищем для людини (В. Бєлінський). 6. Людина схильна зловживати всім, зокрема своїми найкращими рисами (Т. Готьє).

Робота з пам'яткою

Розгляньте пам'ятку.

Як складати твір

1. Продумайте структуру вашого
твору (у ньому обов'язково мають бути вступ, основна частина та висновки).
2. Визначте тему роботи та її основну думку.
3. Складіть чіткий план і дотримуйтесь його під час написання твору.
4. Намагайтеся придумати цікавий початок, щоб одразу захопити читачів.
5. Висловлюйте власні почуття та міркування, адже читач повинен відчути ваше особисте ставлення до порушених проблем.
6. Уникайте повторів слів у межах одного абзацу.
7. Слідкуйте за грамотністю.
8. Пишіть охайно.


Складіть усний план тексту Заслуховування усного твору

Бесіда з учнями

1. Як ви розумієте епіграф до уроку? 2. Які ви можете навести твори, у яких порушується проблема людини? 3. Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людях? 4. Які риси характеру викликають у вас роздратування? 5. Чи погоджуєтесь ви з думкою науковців про те, що наша планета є унікальною через те, що тут живуть люди? 6. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що людина є найвищою цінністю?

ІV. Написання творчої роботи

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Прочитати відомості про Миколу Вінграновського та ознайомитися з його віршем «Перша колискова». Підготувати до поезії ілюстрації.

Додаток

Ознайомтеся з твором-притчею. Нехай кожен із вас спробує самостійно продовжити речення, яке є назвою цієї притчі.

Життя людини — це найвища цінність

В одного батька було двоє синів. І ось настав час, коли кожен із них мав піти власною дорогою. Покликав їх батько до себе й каже: «Віддаю я вам усе своє багатство. Кожному даю коштовності, землі та все, що є на цих землях. Розпоряджайтеся ними, примножуйте та пам'ятайте мою настанову: найвища цінність — це життя людини. Обіцяйте мені, що будете берегти життя, як найдорожчий скарб». Сини пообіцяли та й розійшлися своїми дорогами.

Старший син, прийшовши у свої землі, одразу найняв собі найкращу охорону та велику кількість прислуги. Звелів побудувати найміцніший палац і не зводити з нього очей ні вдень, ні вночі, щоб його дорогоцінному життю нічого не загрожувало. Слуги приносили йому найкращу їжу та напої, виконували всі його забаганки. Відокремився він від усього світу, щоб ніяка хвороба чи тривожна звістка не турбували його життя — батькові ж обіцяв.

Молодший син часом обходив свої землі. Однак невдовзі побачив велике скупчення людей, що збиралися воювати між собою. Він запитав у них: «На-віщо ви вирішуєте свої проблеми насиллям? Ви ж маєте змогу все обговори-ти та домовитись». «А ми про це ніколи не думали. Бійкою все вирішували наші батьки, діди і прадіди, тому й ми так робимо. А й справді, чому не домовитись». Війна скінчилась, навіть не розпочавшись, а вдячні матері та жінки кинулись до ніг молодшого сина, дякуючи за збережене життя їхніх синів і чоловіків.

Попрямував він далі. Незабаром його очам відкрилася жахлива картинка. Змарнілі, обідрані люди жебракували на дорозі, ведучи за собою малих, неміч-них, голодних дітей. «Що змусило вас так жити», — запитав їх. І люди розповіли, як жили вони колись у прекрасному місті, поряд з яким була повновода ріка, зеленів чудовий ліс, повний різноманітної живності. Та сталось так, що для своїх потреб люди вирубали всі дерева. Кудись зникла вся живність, мисливці вже нічого не приносили з полювання. Згодом пересохла й річка, що ви-тікала десь із лісу. На місто весь час обрушувався буревій, родючі землі перетворились на пустирі. Не стало ні їжі, ні води. Прекрасне місто почало перетворюватись на пустелю, у якій люди не змогли б жити. «Спробуймо всі разом відродити ліс і річку, та і все місто!» — вигукнув молодший син. За його при-кладом люди почали насаджувати дерева, пізніше туди повернулися тварини й птахи. Десь у глибині лісу задзюрчав струмок, поступово перетворюючись у річку, переповнену рибою. Ожила природа навколо міста, щедро обдаровуючи всіх своїми плодами. Повернулось до людей життя, не боялись вони вже за майбутнє своїх дітей.

З того часу в цих землях усі живуть у мирі, любові, достатку, бо молодший син й інших навчив батьківської мудрості.

Докотилася звістка про долю синів до самого батька. «Лише один з моїх синочків правильно зрозумів мою настанову», — із жалем промовив він.

А люди й досі в тих землях пам'ятають про життя одного із синів, ще й своїм дітям переказують, а про життя іншого й згадки не лишилося.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду