Урок: Література рідного краю. Яків Щоголів

13 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати відомості школярам про українського поета, його творчість, з'ясувати ідейно-тематичну спрямованість віршів майстра слова, продовжувати роботу над засобами мовної виразності;

  • розвивальна: розвивати культуру зв'язного мовлення, уміння аналізувати поетичний твір, виокремлювати в ньому образні висловлювання;

  • виховна: виховувати любов до поетичного слова, повагу до письменників рідного краю, розвивати естетичні смаки, любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, портрет Я. Щоголева, картини із зображенням зими, аудіозаписи А. Вівальді та П. Чайковського «Порироку».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Лекція вчителя

Кожна пора року має свою неповторну красу. І кожна людина має свій улюблений сезон. Хтось любить весну, коли природа пробуджується від довгого сну, буяє травами, квітами, коли простір наповнюється співом пташок. Комусь більше до душі літо, бо тоді атмосфера стає більш теплою, квіти перетворюються на плоди, а прохолодна вода в річках, морях так і манить покупатися. Хтось зачарований різними барвами чарівниці-осені, яка дарує людям щедрі врожаї, розмальовує своїм пензлем увесь навколишній світ. І навіть коли йде дощ, то хтось любить посидіти вдома й трохи посумувати, обміркувати життя. А для когось неповторною видається природа взимку, коли біла красуня замикає на чарівні ключі річки й озера, сковує їх льодом. Коли летять білі пухнасті мухи — сніжинки, коли є можливість покататися на лижах чи санчатах, погратися в сніжки, зліпити снігову бабу. Отже, кожна пора року по-своєму є прекрасною.

Складання сенканів. Робота в групах

Група 1. Складіть сенкан до образу зими.

Група 2. Складіть сенкан до образу весни.

Група 3. Складіть сенкан до образу літа.

Група 4. Складіть сенкан до образу осені.

Сьогодні ми з вами ознайомимося з творчим доробком Якова Івановича Щоголева. Він увійшов в український літературний процес як поет великої ліричної наснаги. Його вірші часто низають зразками чистого мистецтва. Народився митець 5 листопада 1824 року в Охтирці, тоді це була Харківська губернія. Іван Петрович та Олександра Петрівна — батьки майбутнього письменника — жили в скромних достатках, батько мав власний дерев'яний будиночок і трохи землі, був дрібним урядовцем. Родина намагалася дотримуватися релігійних звичаїв, адже дід письменника був священиком. Після навчання в училищі та гімназії Яків Щоголів вступив до Харківського університету. А далі працював канцеляристом. Перші вірші спробував писати під час навчання в гімназії, але сувора рецензія російського критика В. Бєлінського стала причиною того, що митець на тривалий час замовк. І тільки після знайомства з професорами Метлинським, Срезневським, Костомаровом Я. Щоголів знову взявся за перо. У своїх творах письменник оспівував давні часи, побут, красу природи. За це майстра слова називають «спізненим романтиком».

Прослуховування аудіофрагментів

1. Які враження у вас викликала музика? 2. Яка ваша улюблена пора ро-ку? Чому? 3. Доберіть власні епітети та порівняння для характеристики вашої улюбленої пори року.

Виразне читання поезій Я. Щоголева «Літній ранок», «Зимовий ранок», «Осінь», «Весна»

Бесіда з учнями

1. Який настрій має кожна з поезій? 2. Хто є ліричним героєм кожного твору? 3. Як ви думаєте, яка улюблена пора року письменника? 4. Свою думку об-ґрунтуйте.

Гра «Хто швидше?»

1. Випишіть із тексту поезії «Літній ранок» усі персоніфікації. Поясніть їх-ню роль у вірші. 2. Випишіть із тексту поезії «Осінь» усі епітети. Яку роль во-ни відіграють для змалювання осені? 3. Випишіть із тексту поезії «Зимовий ранок» усі метафори.

Складання діафільму за поезією «Весна»

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Прочитати початок оповідання Гр. Тютюнника «Дивак».

Додаток

ЗИМОВИЙ РАНОК
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ґанок
Іна шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов'ється з димарів,
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Школярі свої ґринджоли,
З повіток подостають
Іпо вулиці, мов бджоли,
До сугорка загудуть.
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека…
ЛІТНІЙ РАНОК
Тепле сонце встало пишно;
Одягається розкішно
В яр* і золото долина, —
Встань і ти, моя дитино!
Ранку тратити не треба.
Дочувайся: із-під неба
Пісня жайворонка ллється,
То привіт тобі несеться!
Вітерець на тебе дише,
Джерегельцями** колише;
І на вушко він шепоче,
Щоб вставала ти охоче.
ОСІНЬ
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Оголилось поле
Од серпа й коси;
Ніде приліпитись
Крапельці роси.
Темная діброва
Стихла і мовчить;
Листя пожовтіле
З дерева летить.
Хоч би де замріла
Квіточка одна;
Тільки й червоніє,
Що горобина.
Здалека під небом
В вирій летючи,
Голосно курличуть
Журавлів ключі.
​​​
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду