Зняття агресивності і страхів у дошкільників

01 листопада, 2016 0
Зняття агресивності і страхів у дошкільників

Індивідуальна робота є найбільш ефективною при роботі з дітьми, що мають порушення у психофізичному розвитку. Пропоную вашій увазі конспект такого індивідуального заняття.

Мета заняття:

✓усунення агресивного стану та агресивної енергії дитини;

✓ зняття м'язового напруження;

✓ сприяння усвідомленню ефективних форм поведінки;

✓ можливість ”подивитися на себе збоку”;

✓ емоційне самовираження, навчити дитину бути менш образливим;

✓допомогти дитині відчути себе впевненішим, розкутішим, активнішим, навчитися сміливіше спілкуватися з дорослими.

«Конкурс художників»

Мета: руйнувати стереотипне сприйняття агресивних персонажів казок і фільмів.

Психолог заздалегідь

готує чорно-білий малюнок якогось казкового агресивного персонажа. Дитині пропонується пограти в художника, який зможе зробити цей малюнок добрим. Дитині дається заздалегідь підготовлений малюнок, до якого він має домальовувати «добрі деталі»: пухнастий хвіст, яскравий капелюшок, красиві іграшки і т. п.

«Чому побилися хлопчики»

Мета: розвивати у дитини рефлексію (здатність аналізувати причини і наслідки) своєї агресивної поведінки.

Психолог заздалегідь готує малюнок, на якому зображені хлопчики, що б'ються. Показує цей малюнок і пропонує придумати, чому хлопці побилися, чим закінчиться бійка, чи будуть вони шкодувати про те, що побилися, і як можна було б вчинити по-іншому.

На наступних заняттях можна розглядати інші аналогічні малюнки, задаючи ті ж питання.

«Я можу захистити...»

Мета: формувати у дитини здатність використовувати агресивні дії в соціально бажаних цілях.

Дитина

і психолог перекидаються м'ячиком. Той, у кого в руках м'ячик, закінчує фразу «Я можу захистити..., тому що...».

«Три подвига Андрія»

Мета: формувати у дитини здатність використовувати агресивні дії в соціально бажаних цілях.

Ведучий розповідає історію про хлопчика Андрія, який часто бився. Одного разу він побився на вулиці з незнайомим хлопчиком і побив його. Але виявилося, що це був не хлопчик, а чарівник. Він розсердився на Андрія і закинув його на фантастичну планету. Вибратися звідти додому Андрій зможе тільки тоді, коли зробить три подвига, дуже важких і небезпечних. Далі дитина разом з ведучим придумують і розігрують ці подвиги, наприклад, як Андрій врятував місто від величезного злого дракона або врятував маленьку дівчинку від нещадного бандита. Кожен подвиг може розігруватися на окремому занятті.

«Мишарік»

Мета: надати дитині можливість відреагувати на свої агресивні почуття;

формувати у дитини довіру до оточуючих.

Психолог розповідає дитині казку і при цьому робить масаж. Дитина лягає на матрацик (можна на стіл), а дорослий розповідає казку, руками зображуючи дії персонажів на спині дитини. «Жив-був маленький мишарік, от якось раз вирішив він оселитися на спині у (Каті, Вані...) біля шиї (ведучий бігає пальцями по спині дитини, потім" лягає спати" біля його шиї). Але хитрий заєць вирішив з'їсти мишаріка, він прискакав на спину до (Каті, Вані...) (пальці психолога скачуть по спині дитини). Знайшов заєць мишаріка і давай його зубами хапати (ведучий пощипує спину дитини). Але мишарік розсердився і з'їв зайця (провідний захоплює зайця своєю долонею) ». Далі на спину дитини приходять олень, вовк, ведмідь, слон. Психолог розігрує на спині дитини бої цих тварин з мишаріком. Всякий раз мишарік здобуває перемогу. Потім психолог говорить, що від такої кількості з'їденого у мишаріка захворів живіт, він йде в туалет (психолог на деякий час стискує свою руку в кулак і притискає його до спини дитини), а потім знову весело гуляє по спині дитини (психолог бігає пальцями по спині дитини).

«Чужі малюнки»

Мета: надати дитині можливість обговорити свої і чужі страхи.

Дитині показуються намальовані іншими дітьми «страхи». Дивлячись на ці малюнки, дитина повинна розповісти, чого, на їхню думку, боялися автори малюнків і як їм можна було б допомогти.

«Закінчи пропозицію»

Мета: надати дитині можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Дитині пропонується по закінчити речення: «Діти зазвичай бояться...» «Дорослі зазвичай бояться...» «Мами зазвичай бояться...» «Учителя (вихователі) зазвичай бояться...» При обговоренні робиться висновок про те, що іноді страх відчувають всі люди і це зовсім не соромно. Причому часто буває так, що деякі страхи з віком зникають, наприклад, жоден дорослий вже не боїться залишатися один вдома, а підлітки навіть люблять бути одні і закривають двері своєї кімнати.

«Дуже страшне»

Мета: надати дитині можливість актуалізувати свій страх і поговорити про нього.

Дитині пропонується намалювати малюнок на тему «Щось дуже страшне», а потім розповісти про нього.

«Перетворилися на іграшку»

Мета: надати дитині можливість проявити дійсні почуття.

Дитина вибирає з купи маленьких пластмасових іграшок, що зображують агресивних персонажів, ту, в яку він хотів чи міг би перетворитися. Потім від імені цієї іграшки становить розповідь. Зрозуміло, що в оповіданні присутні власні конфлікти і бажання.

«Книга моїх подвигів»

Мета: сприяти підвищенню самооцінки дитини.

Спочатку психолог разом з дитиною придумує історію про те, як дитина робить подвиг – перемагає яку-небудь злу істоту. Потім разом розігрують цю ситуацію. Після цього дитина придумує і малює «свій власний подвиг».

«Одягни страшилку»

Мета: дати дитині можливість попрацювати з предметом свого страху.

Психолог заздалегідь готує чорно-білі малюнки якогось страшного персонажа: Баби Яги, привиди і т. п. Дитина отримує екземпляр малюнка. Вона повинна «одягнути його» за допомогою пластиліну. Дитина вибирає пластилін потрібного йому кольору, відриває маленькі шматочки і розмазує їх усередині контуру страшилки. Коли дитина «одягне» свої страшилки, вона розповідає про них. Психолог стимулює розповіді своїми питаннями. Наприклад: що цей персонаж любить і не любить, кого боїться, хто боїться його? І т. п.

«Домалюй страшного»

Мета: допомогти дитині у прояві почуттів по відношенню до предмету страху.

Психолог заздалегідь готує незавершені чорно-білі малюнки страшного персонажа: скелета, привида і т. п. На занятті він роздає ці малюнки дитині і просить домалювати їх. Потім дитина показує свої малюнки і розповідає історії про них.

Список літератури:

1. Методичні рекомендації до Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / наук. кер. проекту: В.О Огнев'юк; наук. ред. Н.В. Кудикіна, В.У. Кузьменко; авт. Кол. Е.В. Бєлкіна, Н.І. Богданець – Білоскаленко, О.Л. Богініч, З.Н. Борисова, М.С. Вашуленко [та ін.] / Мін. Осв. І наук., мол. та спорту України, Головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА), Київ. ун – т ім. Б. Грінченка. – 3-є вид., доопр. та доп. – К.: Київ. ун – т ім. Б. Грінченка, 2012. – 400 с.

2. Психологічне здоров'я дошкільників / Уклад.Т.І.Прищепа. – Х.: Вид.група ”Основа”, 2010. – 239, [1] с.: іл. – (Серія ”Психологія виховання”).

3. Соціалізація дошкільників в умовах ДНЗ Уклад. Т .І. Прищепа. – Х.: Вид.група ”Основа”, 2009. – 169, [7] с.: іл. – (Серія Психологія виховання).

4. Терещенко Л. Психолого-педагогічні умови збереження психічного здоров'я дошкільників // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – №3. – С. 22-28.

5. Цепецауєр О. Дзеркало психічного розвитку як засіб здійснення індивідуального підходу до дитини // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. – №5. – 12 с.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду