Урок: Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Аналіз життєвих позицій головних героїв

11 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжувати роботу на казкою В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», простежити різні способи життя та поведінки дійових осіб;

  • розвивальна: формувати вміння переказувати зміст твору, розвивати комунікативні навички висловлювати особисте ставлення до зображуваного, розвивати фантазію учнів, уміння характеризувати образи твору, аналізувати будову казки;

  • виховна: виховувати оптимістичний погляд на світ.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, портрет В. Симоненка,.

Теорія літератури: літературна казка, віршована мова, рима, строфа, ритм.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Бесіда з учнями

1. Чим відрізняється проза від поезії? 2. Що таке ритм, рима?

Цитований кросворд


1. «Лоскотливі мав він вуса і м'якенькі, наче пух» (Лоскотон). 2. «Від ганьби булькнули у воду» (Жаби). 3. «Так хотілося йому царським зятем стати, що ні разу в ту зи-му не лягав і спати» (Макака). 4. «Колись в країні тій був на троні цар Плаксій» (Сльозолий). 5. Ім'я старшої доньки Плаксія (Нудота). 6. «Присвятив ще й вірші» (Поет). 7. Сини Плаксія (Плаксуни). 8. «Голова його, мов бочка, очі ніби кавуни» (Плаксій). 9. Ім'я третьої доньки Плаксія (Плакота).

Складання плану до казки

Складіть план, виокремивши основні епізоди. Перекажіть казку прозою.

Комунікативний практикум

Прокоментуйте подані вислови. Які з поданих тверджень відповідають змісту казки В. Симоненка?

1. Людина відрізняється від усіх інших створінь здатністю сміятися. 2. Сміху, як закоханості, не навчиш. Сміх — натхнення. 3. Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя. 4. Гумор — це рятувальний круг на хвилях життя. 5. Краще терпіти нужду й бути веселим, ніж жити в роз-кошах, не знаючи почуття радості. 6. Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного, благородного, прекрасного. 7. З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача. 8. Як міль одягові і черв’як дереву, так печаль шкодить серцю людини.

Робота з образами твору

1. Знайдіть та виразно прочитайте портрет Плаксія. Що ви можете сказати про риси його характеру? Складіть інформаційне гроно до образу. 2. Знайдіть та прочитайте, як автор змальовує Лоскотона. Про які риси вдачі героя ви можете судити з цього опису? Складіть інформаційне гроно. 3. Прочитайте опис Макаки. Як ви гадаєте, чому цей персонаж має таке ім'я? Складіть інформаційне гроно до образу.

Робота з таблицею

Доведіть, що твір В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон» належить до жанру казки.


Робота з підручником

Заповніть таблицю на сторінці 96, порівнявши образи царя Плаксія та Лоскотона.

Творчий практикум

Спробуйте побудувати альтернативний варіант розвитку подій: 1. Уявіть, що Лоскотон не переміг Плаксія. Що сталося б з країною? 2. Уявіть, що Макака не зрадив Лоскотона. Яким чином розгорталися б події далі? 3. Уявіть, що Плаксій усвідомив свою неправоту під впливом слів Лоскотона. Який ви може-те запропонувати варіант закінчення казки? 4. Уявіть, що одна з дочок Плаксія закохалася в Лоскотона. Чим би все могло завершитися?

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Запишіть переказ казки прозою. Прочитайте перші сім розділів казки Г. Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Додаток

Теорія літератури

Віршована мова (від лат. versus вірш) — ритмічно організована мова з метою посилення її виразності й емоційності.

Віршована мова в художній літературі і мова художньої прози характеризуються спільною ознакою — образністю. Але, на відміну від прози, віршована мова розмірена, ритмічно організована, часто поділена на строфи. Вона більш емоційна й експресивна.

Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації й особливим тем-пом, пов'язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває у природі.

Рима (від гр. rhythmos співмірність) — повтор звуків, які пов'язують закінчення двох або більше рядків (наприклад, «грози — морози»), співзвучність у кінці рядків, композиційно-звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.

Строфа (від гр. strophe повтор) — група віршів, пов'язаних за смислом; сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об'єднаних системою рим та загальною інтонацією.

Залежно від кількості рядків, розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п'ятивірш або шестивірш (секстина) та ін.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду