Урок: Василь Симоненко. Короткі відомості про митця. «Цар Плаксій та Лоскотон»

11 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати короткі відомості про життя та творчість В. Симоненка, ознайомити з казкою «Цар Плаксій та Лоскотон», пояснити відмінність віршованої та прозової мови, показати значення для розкриття змісту твору назви казкової країни, імен персонажів казки;

  • розвивальна: формувати вміння виразно й осмислено читати казку, звертаючи увагу на ритм, риму, добираючи відповідну інтонацію, розвивати комунікативні навички висловлювати особисте ставлення до зображуваного;

  • виховна: виховувати оптимістичний погляд на світ, прищеплювати любов до поетичного слова, патріотизм.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка

літератури, портрет В. Симоненка, картки з віршиками, що мають риму на ім'я кожного учня, аудіозапис маршу «Ой у лузі червона калина», дві поезії (на вибір учителя).

Теорія літератури: літературна казка, віршована мова, рима, строфа, ритм.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Лекція вчителя

Василь Андрійович Симоненко народився в с. Біївці, що на Полтавщині в селянській родині 1935 року. Василь Симоненко був дуже здібним учнем і відзначався великою старанністю та прагненням навчатися. Уявіть собі, що-дня, щоб дістатися до школи, він долав шлях у дев’ять кілометрів! Зростав хлопчина сиротою. Матері доводилося дуже тяжко працювати, щоб заробити на шматок хліба, однак нестатки не стали на перепоні до успішного навчання хлопця. Школу Василь

Симоненко закінчив із золотою медаллю. Після цього вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на факультет журналістики, бо ще змалечку любив слово й захоплювався двома геніями української літератури — Тарасом Шевченком та Григорієм Сковородою. Працював у редакціях газет у Черкасах.

Василь Симоненко рано пішов із життя, йому було всього 28 років, коли хвороба підкосила юнака. Але навіть за цей короткий проміжок часу митець зумів залишити в українському літературному процесі глибокий слід, завою-вати прихильність читачів.

Бесіда з учнями

1. Де й коли народився В. Симоненко? 2. Які цікаві факти з життя майстра слова вам відомі? 3. Кого з українських письменників В. Симоненко шанував найбільше?

Робота з підручником

Прочитайте текст, що стосується теорії літератури (стор. 93–94).

Коментар учителя

Порівняйте два речення. Яке з них — проза, а яке побудоване у віршованій формі?

1. Любити, мій брате, свій рідний край, бо він гідний цього, бо в нім ти знайдеш щасті.

2. Люби, мій брате, край свій рідний,
Широкий, пишний, гарний край,
Бо він любові тої гідний,
Бо в нім лиш знайдеш щастя май…
І. Грабович


Отже, прозове мовлення вільне, легко будувати кожне наступне речення. А ось віршоване мовлення особливе. Воно відрізняється чітким ритмом, лаконічністю, зазвичай має риму. Прислухайтеся, як шурхотить секундна стрілка на годиннику. Через однакові проміжки часу. Це і є вияв ритмічності. У при-роді, у житті нас оточують різні вияви ритму. Поміркуйте, де їм можна спостерігати? Особливу роль ритм відіграє в побудові музичних творів, там він задає характер звучання, темп. Послухайте та постарайтеся запам'ятати ритм музичного твору (аудіозапис маршу «Ой у лузі червона калина»). До якого жанру належить цей твір? Спробуйте відтворити марш за допомогою плескання в до-лоні. Чи ж є ритм у віршованій мові? Звичайно, є. Це чередування наголошених та ненаголошених складів у строфі. Виявляється, що віршована мова подібна до музики. Кожна поезія має свою неповторну мелодію. Її також можна слухати. Прочитайте дві поезії та порівняйте їхній ритм.

Рима це співзвучність закінчення рядків у вірші. Уміння дібрати цікаву, точну, нетрадиційну риму свідчить про майстерність автора. Яких поетів ви знаєте? Прочитайте ваш улюблений вірш напам'ять. Знайдіть у ньому риму.

Гра «Знайди риму»

Доберіть риму до слів імен Наташа, Олександр, Оля тощо. Складіть двовірш (наприкінці заняття слід подарувати дітям картки із сюрпризом: на зворот-ному боці — віршики з їхніми іменами).

Словникова робота

Поясніть значення слів «оптиміст», «песиміст», «аркан», «чимчикувати», «баламут», «митарство», «посіпака», «льох».

Виразне читання казки

Прочитайте виразно казку, звертаючи увагу на ритм та риму.

Бесіда з учнями

1. Яким вам уявляється цар Плаксій? 2. Як ви гадаєте, чи випадково автор дає саме таке ім'я своєму персонажеві? 3. Назвіть імена дочок царя. Чому автор називає їх саме так? 4. Чи випадкову назву має країна, де правив Плаксій? 5. Хто такий Лоскотон? Чому В. Симоненко дає своєму героєві таке ім'я? 6. Як ви гадаєте, чому Плаксій боявся Лоскотона? 7. Чому спочатку Плаксієві не вдавалося спіймати Лоскотона? 8. Хто зрадив Лоскотона? Чому? 9. Як Лоскотону вдалося звільнитися? 10. Чому цар став видаватися смішним, а не та-ким страшним, як він був раніше? 11. Як ви гадаєте, чи може оптимізм допомогти людині подолати неприємності? Наведіть приклад із свого життя?

ІV. Підсумок уроку

Робота з епіграфом

У цій фразі розуміння поезії багатьма людьми, адже поезія, наче музика, відображає стан душі, настрій, емоцій, почуття. Що ви можете сказати після сьогоднішнього заняття про поезію. Продовжте фразу: «Для мене поезія — це…».

V. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум «Чому поезія важлива в житті людини». Підготуйте ілюстрації до казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Випишіть із казки 5 пар рим.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду