Урок: Позакласне читання. Василь Королів‑Старий «Потерчата»

11 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: ознайомити школярів із казкою В. Королева-Старого «Потерчата», по-дати відомості про гуманістичні ідеї письменника;

  • розвивальна: розвивати вміння вдумливо й виразно читати казку, переказувати її зміст, формувати навички оцінювати вчинки персонажів;

  • виховна: виховувати доброту, чуйність, порядність.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: виставка літератури, портрет В. Королева-Старого.

Теорія літератури: літературна казка, портрет, ілюстрації А. Василенка до збірки «Нечиста сила», презентація «Міфічні та фольклорні персонажі».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Міфічні та фольклорні персонажі.

Робота з презентацією. Коментар учителя

Існує така наука, яка займається вивченням людських уявлень про злих духів у різних народів. Ця наука називається демонологія. Серед основних персонажів, із якими вам довелося зустрітися на сторінках творів В. Королева-Старого, можна назвати потерчат. Це душі дітей, які померли нехрещеними та перетворилися на болотяні вогники. У багатьох народів болотяні вогники — породження нечистої сили, яка намагається заманити необережного подорож-нього й утопити в болоті. Домовик — це також один із демонічних образів, що постає або злим дідом або ж охоронцем родини, у якій він живе. Хуха — маленька істота, пухка, як мох. Відьма ж у свідомості багатьох народів асоціювалася із темними силами, жінка, що робила зло людям: наводила порчу, насилала засуху, хвороби тощо. Але ж ви пам'ятаєте, що В. Королів‑Старий намагався подати зовсім інші образи нечистої сили.

Бесіда з учнями

1. Хто є головними героями казки? 2. Куди пішов дяк Оверко? 3. Чому Домовик почав переживати? 4. Чому Хуха звернулася до потерчат? 5. Чи справді потерчата хотіли заманити дяка в болото? 6. Як ви гадаєте, чому дяк не вірив потерчатам? 7. Як Домовику вдалося врятувати дяка? 8. Як зустріла чоловіка Євпраксія? 9. Із якими словами Євпраксії погодився Домовик? Чи погоджуєтесь ви, що причиною всіх пригод Оверка була горілка? 10. Як ви гадаєте, чому твір має назву «Потерчата»? 11. У чому полягає виховний потенціал казки? 12. Що висміює В. Королів‑Старий?

Словникова робота

Поясніть значення слів «дяк», «атрамент», «каптан», «гарус», «шрот».

Гра «Так чи ні»

1. Домовик любив дяка, бо той був веселим чоловіком. 2. Домовик ніколи не дбав про своїх господарів. 3. Потерчата були величезними створіннями. 4. Дяк не розумів потерчат, тому й боявся їх. 5. Домовик перетворився на вербу й допоміг вибратися дяку з болота. 6. Потерчата витягли дяка з багна. 7. Хухи світилися зеленими вогниками, щоб указати Оверкові дорогу додому.

Складання плану казки та її переказ за цим планом Заповнення таблиці

Тема

Ідея

Жанр

Герої

Структура казки




Головні

Зачин




Другорядні

Основна частина





Кінцівка


Робота з текстом

Знайдіть у тексті портретні описи. Виразно прочитайте їх. Якими ви уявляєте потерчат, домовиків, хух, відьом, водяників, русалок? Розгляньте ілюстрації А. Василенка до збірки «Нечиста сила».

ІV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум «Чому люди вигадують казки, де нечиста сила виступає носієм добра»; прочитати казку «Цар Плаксій та Лоскотон».

Додаток

В. Королів-Старий про «нечисту силу»

Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне завдання — облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі алегоричні персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь. Приємно, що письменник використовує не лише український матеріал. Наприклад, у казці «Нечиста сила» діють персонажі з фольклору інших народів: на Лису гору під Києвом на свою нараду злітаються Диви та Джини з Персії, Тролі та Ельфи з Німеччини і Швеції, Коррігани та Нічні Прачки із Франції, чеський водяник Гастрман, польський чорт Борута, кавказький дух Гуд, єврейський чорт Хапун та багато інших дивовижних істот.

Збірка казок «Нечиста сила» — поки що єдина книжка, що вийшла передруком у наш час на батьківщині письменника. А вперше вона побачила світ у 1923 році і чехословацькому місті Каліш.

Готуючи її до друку, В. Королів-Старий писав у передмові:

«Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіш ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані (уособлені, наділені властивостями людини чи тварини) сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?!

Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з’явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «не-чистими».

Виховання дітей письменник вважав за «найвищу і найшляхетнішу мету», а тому своєю творчістю прагнув утвердити в дитині розуміння краси, правди, моральної чистоти, почуття обов'язку, любові до природи і людини.

Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу?

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду