Урок: Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова»

09 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати знання про життя й творчість письменниці; навчити відрізняти такі віршові розміри, як ямб і хорей;

  • розвивальна: удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати поезії, коментувати їхній зміст, знаходити й пояснювати художні засоби, висловлювати власні роздуми про щастя й шляхи до нього, про цінності, які варто берегти в нашому світі;

  • виховна: виховувати усвідомлення ролі дружби в житті кожної особистості, уміння бачити красу навколишнього світу, уміння цінувати доброту.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет І. Жиленко.

Теорія літератури: віршові розміри, ямб, хорей.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Літературна гра «Знайди зайве» (за творами С. Чернілевського)

1. Мати, батько, син, дитина. 2. Дим, жар, полум'я, вогонь. 3. Руки, серце, душа, плечі. 4. Шиби, хата, піч, мисник. 5. Зима, весна, літо, осінь. 6. Баба, внуч-ка, мати, дочка. 7. Сумочка, черевички, хустина, шкарпетки. 8. Сміх, радість, сум, сльози. 9. Село, місто, хата, подвір'я. 10. Білі, малесенькі, дитячі, дівчачі.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Лекція вчителя

Ірина (Іраїда) Володимирівна Жиленко народилася 28 квітня 1941 року в Києві. Її дитинство припало на страшні воєнні дні й нелегкий повоєнний час. У столиці України письменниця здобула шкільну освіту та закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Писати поезії почала з дитинства. Її перший вірш побачив світ, коли дівчинці було всього вісім років. Працювала І. Жиленко спочатку вихователькою в дитячому садку (очевидно, цей факт спричинив появу в 1964 р. таких книжок для дітей, як «Достигають колосочки» та «Буковинські балади»), а пізніше — у редакціях газет «Літературна Україна», «Молодь України» та в журналі «Ранок». Саме на шпальтах цих видань і побачили світ її літературні твори. І хоча перші книги І. Жиленко були надруковані 1964 р., проте справжній дебют відбувся 1965 р. і був пов'язаний із виходом збірки «Соло на сольфі», яка одразу ж при-вернула увагу критиків та викликала чималий резонанс у тогочасному літературному суспільстві. Наразі І. Жиленко є автором близько двадцяти книг, серед яких як твори для дорослих, так і для дітей. Уже в перших поезіях І. Жиленко помітна її вимогливість до змісту та форми віршів. Вона не допускає гри зі словом чи поетичним образом, усвідомлюючи високі зобов'язання, що по-кладені на кожного митця.

Виразне читання поезії «Жар-Птиця» Бесіда за змістом прочитаного

1. Про що вірш «Жар-Птиця»? 2. Яка основна думка твору? 3. Як змінила-ся навколишня дійсність, коли чарівна птаха вирвалася на волю? 4. Кого, на вашу думку, уособлює «трьохсотлітня ґава» й уся вороняча родина? 5. Чому «вороняча орава» радить тримати чарівну птаху в клітці? 6. Чи не краще було б зали-шити птицю в клітці? 7. Як ви думаєте, символом чого виступає образ пташки?

Коментар учителя

Початки віршування в українській літературній традиції пов'язані з на-родною усною творчістю, зокрема з піснями. В українському віршуванні панує силаботонічна система, що ґрунтується на чергуванні одного наголошеного й двох або трьох ненаголошених складів. Мінімальною структурною одиницею вірша є стопа. Стопою називають послідовність одного чи кількох ненаголошених і одного наголошеного складу, що чергуються за певним порядком. Стопа буває двоскладовою, коли постійно чергуються два склади — наголошений і не-наголошений. Двоскладові стопи мають такі віршові розміри, як ямб і хорей.

Хорей — це віршовий двоскладовий розмір із наголосом на першому складі.

Для того, щоб запам'ятати ритм хорея, спробуйте підставити в римований рядок будь-яке двоскладове слово з наголосом на першому складі. Наприклад, води (Адже хмари несуть дощ і води).

Ямбом називають двоскладовий розмір із наголосом на другому складі. Щоб легше запам'ятати ритм ямбу, спробуйте підставляти в римований рядок будь-яке двоскладове слово з наголосом на другому складі, наприклад, вода . Отже, якщо під наголосом опиняються всі парні склади (наприклад, 2, 4, 6), то перед вами хорей, а якщо непарні — ямб (наприклад, 1, 3, 5).

Робота з уривками поезій

Визначте віршовий розмір наведених рядків.

На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала…

Леся Українка

Хaй важкa дорога, Хaй похмyрі днини, — Всe зроби, що змога, На користь країни.

П. Грабовський

Якби ви вчились так, як треба, То й мудрість би була своя…

Т. Шевченко

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма…

Т. Шевченко.

Виразне читання поезії «Підкова» Коментар учителя

Чи знаєте ви, що крилатий вислів «підкова щастя» потрапив до української мови із сивої давнини, адже підковувати коней почали ще до нашої ери. Спочатку це робили задля краси, тому підкови були золотими або срібними. Під час бігу коні підкови часто губили, тож знайти дорогоцінну підкову справді було щасливим випадком.

Бесіда за змістом прочитаного

1. Які враження у вас виникли під час прочитання тексту? 2. Яка тема поезії? 3. Яка головна думка твору? 4. Що символізує підкова, яка світиться дуже яскраво на вікні? 5. Чому героїня твору віддала назад Дідові Морозу свою «підкову щастя»? 6. Чи можна, на вашу думку, подарувати щастя або знайти його разом із підковою?

Робота з таблицею


Тема

Ідея

Епітети

Метафори

Порівняння

«Підкова»






«Жар-Птиця»






V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Дібрати з творів української літератури зразки ямба й хорея.

Виконати завдання на с. 106–107.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду