Урок: Микола Вороний. «Євшан-зілля». Характеристика образів

08 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: продовжувати аналізувати поему, удосконалювати навички проводити паралелі між історичною основою та народною легендою;

  • розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати текст, уміння переказувати зміст твору, характеризувати головні образи;

  • виховна: виховувати патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів, плекати любов до слова, пісні, історії, краси природи рідного краю.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, тлумачний словник української мови.

Теорія літератури: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.

Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу Виразне читання твору М. Вороного «Євшан-зілля». Складання сенкану до слова «євшан». Бесіда за змістом прочитаного.

1. Твір «Євшна-зілля» належить до віршових, прозових чи драматичних? На підставі яких ознак ви можете зробити свій висновок? Чи наявний у творі ритм, рима? 2. Чи можна вважати твір «Євшан-зілля» ліричним? Доведіть свою думку. 3. Чи є у творі ліричний герой? 4. Чи наявний у поемі голос автора? 5. Яка головна думка твору? 6. Назвіть ознаки епічного в тексті. Про що розповідає автор? 7. Який твір називають поемою? Чи є твір «Євшан-зілля» поемою? Аргументуйте.


Цитатний диктант

width="20">

1.

В давніх літописах наших

4.

А як все те не поможе,


Єсть одно …,


Дай йому … (євшана-зілля),


Що зворушує у серці


Щоб, понюхавши, згадав він


Найсвятіші почування. (Оповідання)


Степу рідного привілля.

2.

Оточив його почотом

5.

«Краще в ріднім краї милім


І розкошами догідно —


Полягти кістьми, сконати,


І жилось тому … (хлоп'яті)


Ніж в землі чужій, ворожій


І безпечно, і вигідно.


В славі й … (шані) пробувати!»

3.

Та не так жилося … (хану)

6.

Де ж того євшану взяти,


Без коханої дитини.


Того зілля-привороту,


Тяжко віку доживати


Що на певний шлях направить, —


Під вагою самотини.


Шлях у край свій … (повороту)?!

Робота з текстом твору

1. Спробуйте поділити поему на складові частини. Яке призначення має кожна з цих частин? 2. У яких частинах переважає розповідь про події, а у яких автор навозить описи роздумів, переживань, надій ліричного героя? 3. Які образи наявні у творі? До кого ви відчуваєте симпатію? 4. Як ви гадаєте, чому хан звернувся за допомогою саме до гудця? 5. Символом чого в тексті постає євшан? 6. До чого закликає автор? Яке основне призначення заключної частини поеми? 7. Як давноминулі події, описані в поемі, співвідносяться із сучасністю? Чи є тема, порушена Миколою Вороним, досі актуальною? 8. Як історична основа поеми переплітається з народною легендою (за літописом)?

Робота з підручником

Виконати вправу 1, 2, 3 на с. 54–55.

Гра «Хто швидше?»

1. Звідки автор узяв історичний факт про полоненого сина хана? (Із літопису) 2. Як половецький хлопчик потрапив до князя Володимира? (Був узя-тий у полон) 3. Що таке «ясир»? (Полонені, бранці) 4. Як хлопчикові-половцю жилося в князі? (Добре) 5. Кого хан послав до сина? (Гудця-співця) 6. Які пісні співав посланець юнакові? (Бойові та колискові) 7. Що побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (Рідний степ і батька) 8. Яке почуття охопило юнака під впливом запаху євшан-зілля? (Почуття волі) 9. До кого звертається Микола Вороний із заключним словом? (До України та українців)

Гра «Знайди зайвий рядок»

Жив у Києві в неволі Ханський син, малий хлопчина, Половецького б то хана

Мою любую дитину (Найулюблена дитина).

«Слухай, старче, ти шугаєш Ясним соколом у хмарах,

Словом, піснею своєю (Сірим вовком в полі скачеш),

Розумієшся на чарах.

І гудець по струнах вдарив! Наче вітер у негоду, Загула невпинна пісня —

Роздирає він сорочку (Пісня вільного народу).

Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, дужий, Не вразив юнацьке серце, —

Ось її акорд останній (Він сидить німий, байдужий).

Але ні! Ще є надія Тут, на грудях, в сповиточку!..

Той євшан, чарівне зілля, (І тремтячими руками) Роздирає він сорочку.

Що ж це враз з юнаком сталось? (Україно! Мамо люба!) Чи не те ж тобою сталось?

Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось?

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Поміркувати, що могло б далі статися з юним половцем. Записати продовження історії.

Розробити літературний проект (с. 55), виконати вправи 1, 2, 3 на с. 56.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду