Урок: Микола Вороний. Літописна легенда про Євшан-зілля

08 листопада, 2016 0

Мета:

  • навчальна: подати короткі відомості про письменника, продовжувати навчати школярів визначати головну думку твору, зіставляти історичну основу твору та народну легенду, характеризувати окремі образи, проводити паралелі між давніми минулими подіями та сучасністю; подати відомості про поему як про ліро-епічний твір та його основні ознаки;

  • розвивальна: розвивати вміння виразно й вдумливо читати текст, уміння переказу-вати зміст твору;

  • виховна: виховувати патріотизм, національну гідність.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: підручник, схема «Поема», зображення євшану, портрет М. Вороного.

Теорія

літератури: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми й мети заняття

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу Бесіда з учнями

1. Як ви гадаєте, що таке Батьківщина? Чому це поняття важливе для людини? 2. Які асоціації виникають у вас, коли ви говорите про свою країну? 3. Що б ви розповіли іноземцю про Україну?

Виразне читання уривку з літопису

У рік 1201й. По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця Русі, який здолав усі поганські народи, мудрістю ума додержуючись заповідей Божих. Він-бо (Роман) кинувся на поганих, як той лев, сердитий був, як та рись, і губив їх, як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка

свого Мономаха, що по-губив ізмаїльтян, тобто половців, вигнав хана їхнього Отрока в Обези (Грузію) за Залізні ворота (ущелина на півночі Грузії), а хан Сирчан зостався коло До-ну, рибою відживши (зберіг життя, живлячись рибою).

Тоді Володимир Мономах пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю й загнавши окаянних агарян (тут: араби, половці й татари). Полонив же маленького сина хана Сирчана, оточив його ласкою та турботою, бо сподобався йому.

Після смерті Володимирової залишився в Сирчана лише один музика Ор, і послав він його в Обези, щоб той сказав: «Володимир уже вмер. То ж вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькі. А якщо не схоче (вертатися), дай йому понюхати зілля, що зветься євшан».

Той не схотів ні вернутися, ні послухати, поки не понюхав євшан-зілля. За-плакав і сказав: «Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужій славному бути». І пішов у землю свою, і народився від нього Кончак.

Бесіда з учнями

1. Ви прочитали щойно уривок із літопису. У чому автор вбачає заслугу Володимира Мономаха? 2. Кого привіз із собою Мономах? 3. Як жилося полоненому? 4. Чи забув Сирчан про свого сина? 5. Як хан вирішив повернути сина? 6. Як ви гадаєте, чому Сирчан не поїхав за сином сам? 6. Чи можна, на вашу думку, вважати половця патріотом своєї землі? Що про це свідчить? 7. У чому полягає основна думка літописного уривку? 8. Яку рослину називають євшан? Символом чого вона є в літописі? Про властивості яких інших рослин вам відомо? 9. Половці завжди були ворогами Київської Русі, але в літописі автор не показує їх як неприятелів, радше, він їм співчуває. Як ви гадаєте, чому?

Коментар учителя

Щойно прочитаний вами уривок із літопису став основою для багатьох літературних творів. На його основі М. К. Вороний написав поему під назвою «Євшан-зілля». Поема — це різновид ліро-епічного твору. У поемах зазвичай зображують визначні події минулого й сучасного, прославляють мужність, розповідають про незвичайну долю окремих осіб. Ліро-епічним називають такий літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого з'являється вірш у прозі, роман у віршах, байка, поема. Сюжетна оповідь про події поєднується в ліро-епічному творі з емоційними висловами оповідача. У такій оповіді є ліричні відступи, де подається психологічна мотивація поведінки героїв, ставлення автора, його ліричного «Я» до зображуваного.

Лірика

Ліро-епос

Епос

Вираження

Вираження

Розповідь

Передача почуттів, переживань


Розповідь, зображення

Зображення


Передача емоцій, почуттів


Робота з підручником

Розгляньте схему на с. 56.

Коментар учителя

Микола Вороний народився 6 грудня 1871 року на Дніпропетровщині. Його батько походив із селян, був онуком кріпака й нащадком гайдамаки. Мати була з роду відомих українських діячів, її прапрадід очолював Києво‑Могилянську академію. Навчався Микола Вороний спочатку вдома, переймаючи науку від матері, а потім продовжував здобувати освіту в школах Харкова й Ростова-на-Дону. Ще навчаючись у гімназії, Микола Вороний організував гурток «Українська громада», за що учня виключили із сьомого класу. Він перебував під наглядом поліції та не мав права проживати в університетських містах. Прагнучи все ж таки здобути освіту, юнак поїхав до Австрії, де навчався у Віденському університеті, а згодом стає студентом Львівського університету.

1910 року в Києві Микола Вороний видає перші збірки: «Ліричні поезії» та «В сяйві мрій». Письменник радо вітає Лютневу революцію 1917 року, але скоро Микола Вороний розчаровується в радянській владі й емігрує у Варшаву, проте 1926 року туга за рідним краєм переважає, й майстер слова повертається на Батьківщину. Тут повним ходом ідуть сталінські репресії. Миколу Вороного заарештовують і висилають до Казахстану. 7 червня 1938 року письменника засуджують до розстрілу.

Робота в групах

Прочитайте життєпис М. Вороного (с. 49–50) та складіть запитання до тексту.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Вивчити біографію Миколи Вороного, прочитати твір «Євшан-зілля»; на-писати твір «Євшан-зілля — символ любові до рідної землі».

Дати відповіді на питання на с. 54.
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду