І. Карпенко-Карий «Сто тисяч». Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання. Характеристика дійових осіб

07 листопада, 2016 0

Мета: навчитися виявляти у тексті засоби сатири для змалювання героїв твору, дослідити як вирішується проблема влади грошей, опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ частини; розвивати навички виразного читання, вміння логічно мислити, спостерігати, узагальнювати, робити висновки, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок формування нових знань

Методи й прийоми: слово вчителя, гронування, літературний диктант, евристична бесіда, прийом «Мікрофон».

ТЛ: гротеск, сатира, іронія.

Міжпредметні зв'язки: світова література.

Обладнання:орієнтовний план-характеристики образу, літературний диктант, інформаційне гроно.

Література до уроку:

1. Цимбалюк В. Українська література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

В. Цимбалюк. – К. : Освіта, 2008. – 336 с.

2. Чупринін О. Усі уроки української літератури у 8 класі / О. Чупринін. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 605 с.

Хід уроку

І Актуалізація знань, умінь, навичок

1. Літературний диктант

Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?

1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели удастся…» (Невідомий)

2. «Все він зна – тільки нічого не робе». (Роман – про Бонавентуру)

3. «Жид – то діло, а Копач – морока». (Калитка)

4. «Лупи та дай». (Калитка)

5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат». (Савка)

6. «Товар нравиться – візьміть, не нравиться – не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…» (Невідомий)

7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане…» (Калитка про Бонавентуру)

8. «Хазяйственний мужик – велике діло». (Бонавентура – Калитці)

9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з'їсть». (Калитка)

10. «Гроші – гроші всьому голова». (Калитка)

11. «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)

12. «Вік живи, вік учись». (Бонавентура)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

ІІ Мотивація навчальної діяльності

2. Вступне слово вчителя

Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому саме «Гроші»?

Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше – купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,- це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а так би мовити, людське ставлення до людини натомість повністю знецінюється. У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у катастрофічне становище.

ІІІ Формування знань

3. Евристична бесіда

- Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має?

- Від кого або від чого залежить: матимеш ти владу чи ні?

- У чому полягає зв'язок грошей і влади? Наведіть 2–3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (скупка землі, тварин)

- Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім'я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав…», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на чуже життя (Калитки))

4. Слово вчителя

Тема – гроші, багатство, їх вплив на людину простежується в багатьох творах як народних, так і літературних.

Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння окремих героїв п'єси, руйнування їх сімей, а гонитва за наживою, жадоба до збагачення врешті-решт призводить до послаблення суспільства.

5. Скласти інформаційне гроно «Вплив грошей на героїв п'єси».

6. Прийом «Мікрофон»

«Скільки вам потрібно грошей і для чого?»

7. Репродуктивна бесіда

Які засоби сатири вам відомі?

Гротеск – художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне – з незвичайно смішним.

Іронія – троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Сарказм – троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.

Сатира – вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об'єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні – вірші з таким змістом)

- Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте.

- Що і як висміює митець у п'єсі? (П'єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно Калитку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)

- З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)

- Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)

ІV Застосування знань, формування умінь

8. Сміх і Калитка. Робота над текстом

Обмеженість героя. (Розмови і вчинки Герасима зосереджуються навколо землі і грошей)

Мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняючись)

Ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; не дозволяє одружитися Роману з Мотрею)

Неосвіченість, обмеженість. (Зневажливо ставиться до науки, досягнень культури)

Жадність, егоїстичність. (Замість обіцянок п'яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу – «гуртом побили зятя та й вирядили»)

Економить на собі. («Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму…»)

Кримінальний злочинець. (Погоджується придбати фальшиві гроші)

9. Скласти гроно «Характеристика Герасима Калитки».

10. Орієнтовний план-характеристики образу.

1. Герасим Никодимович Калитка – реалістичний тип куркуля – нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».

2. Зовнішність і портрет.

3. Риси характеру героя:

а) жадність і підступність;

б) заздрість та хитрість;

в) лицемірство і зажерливість;

г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:

а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини;

б) постійне прагнення до збагачення;

в) здатність до ризику;

г) знання законів і водночас протиправні дії;

д) обмеженість у якості власного харчування та робітників;

е) чутливість до образи на свою адресу;

є) «невсипущість» (Копач);

ж) грубість і черствість.

5. Багатство, гроші, земля – ось основна мета в житті заможного селянина.

6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

V Підсумок уроку

11. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Продовжіть фразу: «Після знайомства з трагікомедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» я зрозумів(ла)…»

VІІ Домашнє завдання

Підготуватися до написання контрольного твору-роздуму за п'єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду