Урок: Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»

07 листопада, 2016 0

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, зацікавити ним; допомогти усвідомити принади читання пригодницько-романтичних творів, їх значення для вироблення оптимістичного світобачення; розвивати образне мислення, навички виразного читання, переказу, коментування художнього тексту, виділення елементів сюжету; виховувати кращі риси характеру, допитливість, прагнення до пізнання й покращення світу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи й прийоми: вступне слово вчителя, завдання пошуково-творчого характеру, словникова робота, виразне читання, репродуктивна бесіда, спостереження над текстом, інтерактивна вправа «Мікрофон».

ТЛ: пригодницько-романтична повість, головніта другорядні герої, засоби комічного.

Міжпредметні зв'язки: зоологія.

Обладнання: портрет письменника, таблиці-схеми, ілюстрації динозаврів.

Література до уроку:

1. Українська література: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів 6 кл. /

Л. Т. Коваленко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 140 С.

2. Месевря О. Вивчаємо літературу цікаво (матеріали для уроків укр. літ 6 клас)

Хід уроку

І Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Аналіз контрольної роботи

ІІ Мотивація навчальної діяльності

2. Вступне слово вчителя

Ви, звичайно, чули про динозаврів, іхтіозаврів, птеродактилів та інших величезних і дивних тварин давнього-прадавнього світу. Внаслідок змін у природі їх не стало. Хоча деякі види змінилися, пристосувалися й навіть дожили до наших днів. А раптом десь, у найглибших земних чи водних глибинах ще живуть ті самі страшні чудовиська? Говорять же про таке озеро Лох-Несс шотландці, спостерігають же моряки в океані за якимись дивними створіннями. Жагою відкриттів проникли ся й герої повісті Ярослава Стельмаха, з життям і творчістю якого ми сьогодні розпочинаємо знайомитися.

ІІІ Формування нових знань

3. Розповідь учителя про письменника. Запис у зошити основні моменти

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.

Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.

З ранніх років Ярослав почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, працював викладачем у Київському педінституті та університеті, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, - згадує Ярослав Михайлович, - іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її – перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови.

Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Я. Стельмах почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка-збірка оповідань «Манок». Потім були повісті «Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.

Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п'єси мали неабиякий успіх: у п'ятнадцяти театрах одночасно йшла п'єса «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирала «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші. Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п'єс для наймолодшого читача, Я. Стельмах створює «Митькозавр з Юрківки», яка свідчить про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини.

Широкої популярності набули також п'єси Я. Стельмаха «Гра на клавесині», «Провінціалки» та інші. Твори Я. Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

4. Завдання пошуково-творчого характеру. Словникова робота

- З'ясуйте, що таке химера, химерний.

- Запишіть асоціативний ряд до слова химерний.(Дивний, незвичайний, чудний, незвичний, страшний, таємничий)

- Розгляньте ілюстрації динозаврів та інших древніх тварин, розкажіть, що ви про них знаєте. Прочитайте заголовок повісті, яку ми сьогодні розглядатимемо і скажіть, чи зацікавив він вас, чим саме. Як ви думаєте, про що цей твір?

5. Слово вчителя

Як ви уже зрозуміли «Митькозавр із Юрківки» це пригодницько-романтична повість. А хто пам'ятає, що таке пригодницько-романтична повість? (Пригодницько-романтична повість – події розгортаються з елементами таємничості й загадковості, герої беруть участь у детективний розслідуваннях, з ними трапляється щось несподіване).

ІV Застосування знань, формування умінь

5. Виразне читання І, ІІ розділу повісті учнями

6. Ідейно-художній аналіз І, ІІ розділу

Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах.

Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. (Василь Трош).

Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п'ятого класу»?

Композиція І, ІІ розділів твору.

Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни – зібрати колекцію комах.

Зав'язка: від'їзд Сергія і Митька до бабусі в село.

Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.

Розв'язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.

7. Словникова робота

Шкірити зуби – сміятися.

Керпу гнути – гордовито триматися.

Притьмом – дуже швидко, миттєво.

Лівінгстони – від прізвища Девіда Лівінгстона, знаменитого дослідника Африки.

8. Репродуктивна бесіда

- З якою промовою звернулася Ірина Семенівна до школярів, які закінчили п'ятий клас? (Любі дітки! Ви вже учні 6 класу, з чим я вас вітаю і повністю приєднуюсь до тих добрих побажань, які ви щойно почули від присутніх тут педагогів. Хочу вам ще раз нагадати – вчитися в шостому класі де в чому легше, а де в чому й трудніше, ніж у п'ятому. Ми вами, зокрема, будемо вивчати ботаніку, а згодом і зоологію, перейдемо до глибшого розуміння світу, що вас оточує)

- Як учні характеризують учительку ботаніки? (Любить свій предмет, зацікавлює учнів до навчання)

- Для чого Ірина Семенівна дала школярам завдання на літо? (Щоб збудити цікавість, продовжити добру традицію старших класів)

- Чому хлопці вирішили поїхати до бабусі Сергія? (Їх кликало привільне і незалежне життя. «Ліс, кругом ні душі. А в лісі озеро. А на березі курінь. А в курені – ми. А поруч багаття. І казанок із юшкою, і роби собі, що хочеш. Хоч на голові стій. А кругом ні душі»).

- Чим був задоволений Митько, приїхавши з міста до села? (Повітрям)

- З ким зустрілися хлопці, мандруючи до бабусиної хати? Яке враження на них справив майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу? Чому? (Василь Трош. «Неприємний суб'єкт»)

- Як бабуся зустріла свого внука? Про що це свідчить? («Бабуню!», «Онучку!»)

9. Творче завдання

Розіграйте по пам'яті інсценівку: діалог між учителькою, Митьком та Сергієм, іншими учнями…

10. Спостереження над текстом

- Знайдіть елементи комічного в розділі ІІ

«- А повітря? Відчуваєш? – мабуть удесяте питав Митько, повернувши до мене сяюче обличчя.

- Відчуваю, - закашлявсь я, бо автобус, що проїхав повз нас, порснув мені в обличчя хмарою пилюки з-під коліс і кіптюги з вихлопної труби.

- Ото ж бо, в місті, ке-кхе, зовсім, кхе-кхе, тьху ти, не таке, - вже не так бадьоро продовжував Митько. – От якби ще автобуси не ходили…» (Парадокс, протиріччя між тим, про що говориться і тим, що було насправді)

«- А яке чудове спорядження! – не вгавав він. – Які сачки! Стережіться, бідні метелики! А рюкзаки! Там, мабуть, харчів не на один місяць. Юні лівінгстони, безперечно, збилися з путі, адже Африка у зовсім протилежному напрямі. Яке щастя для бегемотів і нільських крокодилів. Ви їх усіх переловили б»

(Іронія, насмішка Василя над хлопцями)

11. Завдання пошуково-дослідницького характеру

Назвіть героїв повісті, з якими ви познайомилися, розділіть їх на головних та другорядних

Головні герої

Другорядні герої

Сергій, Митько

Вчителька, Ірина Семенівна, бабуся, Ваня-велосипедист, батьки хлопців

V Підсумок уроку

12. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

- Якби я потрапив(ла) у подібну до Митькової та Сергій ситуацію із завданням на літо, я б…

VІ Оцінювання

VІІ Домашнє завдання

Уміти розповідати про письменника, виразно читати, переказувати, коментувати розділи повісті. Опрацювати III, IV, V, VI розділи твору, скласти запитання до них.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду