Твори письменника як джерело його життєпису (на матеріалі вивчення творчості Григора Тютюнника)

06 листопада, 2016 0
Твори письменника як джерело його життєпису (на матеріалі вивчення творчості Григора Тютюнника)

Григір Тютюнник – видатний митець української літератури ХХ століття. Саме завдяки такому письменникові можемо говорити про художню довершеність та справжність української літератури в нелегкі для неї часи.

Постать Григора Тютюнника знаходиться в центрі уваги як історії української літератури, так і письменницької мемуаристики. Особливо багато досліджень присвячено інтерпретації різних творів, їхньої образної системи, художніх особливостей.

Творчість Григора Тютюнника була у полі зору таких літературознавців як М. Вінграновський, І. Дзюба, М. Ільницький,

В. Коваль, М. Коцюбинська, В. Марко, О. Мусієнко, В. Нарівська,

В. Панченко, М. Сулима, Г. Сивоконя, М. Ташаненко, В. Шевчук та інші. На текстологічних

питаннях літературних творів Григора Тютюнника акцентували увагу М. Жулинський, Р. Мовчан, Л. Мороз, О. Неживий,

В. Дончик. Вивченням архетипів національного підсвідомого засобами художнього слова займалася Г. Бійчук, а Р. Мовчан, З. Шевченко досліджували індивідуальний стиль письменника. А. Ситчинко перевагу надає пообразному типу аналізу. Т. Дятленко пропонує надати вивченню творчості Тютюнника етнокультурознавчої спрямованості. Л. Нежива надає методичну модель на основі естетики неореалізму (11 клас).

У шкільній програмі з української літератури (за редакцією Р. Мовчан) життєпис Григора Тютюнника вивчається у 5 класі у розділі «Рідна Україна. Світ природи», зокрема «Григір Тютюнник «Дивак»» (2 години), у 7-му класі у розділі «Про далекі минулі часи», зокрема «Григір Тютюнник «Климко»» (4 години), в 11-му класі у розділі «Українська новела, оповідання» - «Григір Тютюнник «Три зозулі

з поклоном»» (2 години) [2].

Наскрізне вивчення життєпису є важливим моментом викладання української літератури, оскільки має цілий ряд покладених на нього завдань: від знайомства з письменником та пропедевтичного знайомства з творами – до морального виховання. На матеріалах життєвого шляху майстра слова можна формувати в учнів кращі моральні якості – любов до праці, рідного краю, свого народу, чесність, принциповість, високу ідейність.

Основне завдання, яке ставиться під час наскрізного вивчення життєпису письменника, – зацікавити учнів особою літератора, підготувати їх до сприймання твору, формувати в учнів високі моральні якості. Ознайомлюючи учнів із творчістю митця, слід показати багатогранність, різнобічність його таланту, широчінь його діяльності.

На мою думку, доцільно знайомити школярів із творчістю таких майстрів художнього слова, котрі відчувають найтонші порухи людської душі, особливо дитячої. Дуже доречним є введення до шкільної програми з української літератури 5-го, 7-го, 11-го класів зворушливо щирих, майстерних, художньо правдивих творів найталановитішого українського прозаїка другої половини ХХ століття Григора Тютюнника. Оповідання «Дивак», повість «Климко», новела «Три зозулі з поклоном» заставляють читача розмірковувати над морально-етичними проблемами, спонукають шанобливо ставитися до світу природи, закликають берегти моральні цінності. Кожне слово письменника правдиве, виважене, довершене.

Важлива роль при вивченні творчості Григора Тютюнника відводиться фактам, які допомагають учням зрозуміти суспільне середовище, в якому зростав письменник, історичні події, що визначили напрям його творчості, зв'язок з передовими людьми часу, розкривають секрети творчої лабораторії, визначають його місце в літературному процесі.

У творчій спадщині митця є автобіографічні дитячі твори, які вивчаються у школі. Вони з'явилися як наслідок спогадів про власне голодне воєнне і повоєнне дитинство. Герої цих творів – діти. На їхню долю випали важкі випробування, вони завчасно набиралися цілком дорослого життєвого досвіду, самотужки мусили виборювати місце під сонцем.

Повість «Климко» має автобіографічну основу: з шести років Григір жив на Донбасі у родині дядька Филимона Васильовича. З початком війни дядько пішов на фронт, а голод і холод змусили майбутнього письменника повернутися до матері на Полтавщину. «Ішов пішки, – згадував в автобіографії Тютюнник, – маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти й порожню торбинку, в якій з початку подорожі було дев'ять сухарів, перепічка і банка меду – земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Першого разу просити було неймовірно важко, соромно, відбирало язик і в грудях терпло, далі трохи звик. Ішов рівно два тижні...» [Тютюнник 1985: 315].

Таку ж «одіссею» пережив і юний герой письменника. Але справжній талант, глибоке знання життя і психології людини призвели до акцентологічного зміщення у повісті: автор повертався до матері, рятуючись від голоду, а Климко іде в далекий Слов'янськ по сіль, щоб врятувати друга Зульфата і вчительку. Альтруїзм, жертовність, які органічні для Климка, як дихання, вирізняють цього героя з-поміж інших дитячих образів, створених українською літературою.

Щоб зробити уроки з вивчення життєпису Григора Тютюнника та його твору «Климко» цікавими слід виокремити основні методи навчання та форми організації навчально-пізнавальної діяльності: евристична бесіда, репродуктивна бесіда; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; літературна вікторина («Чи уважний ти читач?») заочна подорож; конкурс знавців літератури («Спільний проект»: учні поділяються на 6 груп – за кількістю розділів повісті «Климко». Завдання для учнів: «Дослідники»: провести спостереження за взаєминами у сім'ї аптекаря Бочонка. Скласти план (розділ ІІ). «Артистична майстерня»: підготувати інсценізацію «Зустріч Зульфата й Климка з учителькою» (розділ ІІІ). «Любителі творчості»: скласти схему «Гомін базару» (розділ ІV). «Журналісти»: підготувати інтерв'ю з тіткою Мариною (розділ V). «Літературознавці»: віднайти вражаючу деталь у розв'язці повіті. Яке місце відводив Г. Тютюнник художній деталі в своїй творчості? (розділ VІ)); інсценізація; робота у групах, парах (творче завдання «Запитай автора та його героя», заповніть таблицю «Визначальні риси характеру …»); індивідуальна робота (робота з картками); завдання творчого характеру (есе «Мої враження від прочитаного», твір-мініатюра «Майбутнє Олеся», твір-роздум, складання сенкану); словникова робота («Поясни слово»).

У старших класах вивчають новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Цей твір чи не найглибше віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. Це – одна з найчарівніших перлин української літератури XX століття. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого, якому так і не пощастило повернутися додому. Навіть ім'я батька не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться (в 70-х роках ці події замовчувалися, були забороненою темою). А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.

При вивченні новели пропонується використати такі форми роботи: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч із прозаїком; екскурсія (або заочна подорож); обговорення проблеми (за круглим столом); бесіда за змістом твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; робота у групах, парах (Усний переказ епізоду з новели «Три зозулі з поклоном»: а) зустріч з батьковими соснами, б) розмова Марфи з листоношею, в) «серце в усіх не однакове», г) посиденьки, д) останній лист від тата); індивідуальна робота; колективна робота (складання плану-схеми образу головного героя); завдання творчого характеру («Спостереження за поведінкою героїв», «Змоделюй ситуацію», усне повідомлення «Образ-символ у новелі», лист одкровення письменнику, складання сенкану, твір-мініатюра «Уроки милосердя, доброти, любові Григора Тютюнника»); рольова гра (Спробуйте розповісти про: а) Михайла від імені Марфи, б) Софію від імені Михайла, в) Марфу від імені Софії); словникова робота.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей художнього твору та жанрово-стильової манери письма митця, обраного методу проведення заняття можуть бути використані різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; зачитування творів і уривків вголос; «оживлення» подій та словесний опис картини; підготовка та обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; запис інтерв'ю автора, його рідних, друзів, знайомих; підготовка словничків термінів, понять; виставка учнівських ілюстрацій до твору (творів); сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.

Відповідно, уроки можна представити як традиційні, так і нестандартні. Останні можуть бути такими: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, художня розповідь тощо (для 7 класу); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, семінар, практикум у 11 класі. Важливо, щоб твори на уроках не вивчалися поверхово, щоб поза увагою учителя не залишалися мистецька майстерність, глибина думки письменника, широта охоплення ним болючих соціально-етичних проблем. В арсеналі вчителя літератури тепер достатньо різноманітних форм роботи, які забезпечують детальний і всебічний розгляд певної теми за короткий проміжок часу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів

освіти / Є. А. Пасічник – К. : Ленвіт, 2000. – 384 с.

2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. А. Камінчук, М. П. Бондар, О. Б. Поліщук, М. М. Сулима, Л. П. Шабельникова, В. М. Садівська. Керівник проекту М. Г. Жулинський. За загальною редакцією Р. В. Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

3. Соловей О. Вивчення творчості Григора Тютюнника / О. Соловей // Все для вчителя. – 2004. – Лют. (№ 4 – 5). – С. 55 – 56.

4. Ткачук Г. Твори Григора Тютюнника у духовному становленні молодшого школяра / Г. Ткачук // Початкова школа. – 2012. – №4. – С. 14 – 17.

5. Тютюнник Г. Твори : y 2 т. – К. : Молодь, 1985. – Т. 2. – 327 с.
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду