Урок: Воєнне дитинство у творі Г. Тютюнника "Климко". Ідея самопожертви. Робота над ІІ - VІ розділами повісті (7 клас)

06 листопада, 2016 0

Мета: продовжити роботу над тексом повісті, розкрити ідейно-тематичний зміст твору; розвивати вміння і навички аналізувати художній твір, вести спостереження, робити висновки; виховувати активну життєву позицію.

Тип уроку: урок аналізу художнього твору.

Методи й прийоми: слово вчителя, словникова робота, творче завдання, робота в мікрогрупах, інсценізація епізодів, проблемне запитання, евристична бесіда, прийом «Мікрофон», творче завдання (твір-мініатюра), робота з тектом, робота у зошитах.

ТЛ: гротеск, іронія, художня деталь.

Міжпредметні зв'язки: світова література.

Обладнання: підручники, малюнки «Кольорова палітра повісті».

Література до уроку:

1. Літературознавчий

словник-довідник. – К, 2007. – С. 509, 527.

Хід уроку

Треба прагнути бути людиною,

незважаючи на всю жорстокість

навколишнього світу.

О. Генрі

І. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Український письменник Михайло Слабошпицький, досліджуючи творчість Г. Тютюнника, звернув увагу на одну із провідних тем Григора – це розповідь про дітей у війні: «Діти з оповідань і повістей Тютюнника – голодні, бездомні, гнані нуждою – також змушені нести на собі тягар усенародного горя, не обрублюючись і не черствіючи душею, сприймають вразливо і болісно переживають будь-який прояв наруги над людиною, виявляють особливу чуйність до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнуть їм допомогти».

Отже, сьогодні ми побачимо, як жили діти у часи лихоліття.

ІІ Актуалізація знань, умінь, навичок

1.

Робота з епіграфом

- Яка головна думка вислову О. Генрі? (Людина повинна пам'ятати про свою сутність, про духовні цінності, котрі допомагають перебороти важкі життєві випробування)

2. Словникова робота. Повторення відомостей про гротеск, іронію, художню деталь.

Гротеск – тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного.

Іронія – художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

3. Перевірка виконання творчого завдання. Кольористика повісті (зачитування творів).

ІІІ Формування нових знань і способів дії

1. Робота в мікрогрупах (учні поділяються на 5 груп – за кількістю розділів повісті)

Завдання для учнів:

- «Дослідники»: провести спостереження за взаєминами у сім'ї аптекаря Бочонка. Скласти план (розділ ІІ) (робота у зошитах).

- «Артистична майстерня»: підготувати інсценізацію «Зустріч Зульфата й Климка з учителькою» (розділ ІІІ) (робота із твором).

- «Любителі творчості»: скласти схему «Гомін базару» (розділ ІV) (робота у зошитах).

- «Журналісти»: підготувати інтерв'ю з тіткою Мариною (розділ V).

- «Літературознавці»: віднайти вражаючу деталь у розв'язці повіті. Яке місце відводив Г. Тютюнник художній деталі в своїй творчості? (розділ VІ).

2. Перевірка виконання учнівських робіт

Дослідники. Не прості взаємини в сім'ї аптекаря. Аптекар Бочонок та його дружина зображені письменником у гротескній манері. Це стосується, як зовнішності, так і внутрішнього світу. У героїв-антиподів різні характери та вичинки, але на диво, вони співіснують разом. Відчувається зі сторони автора та Климка симпатія до аптекаря, а до його дружини іронія. Аптекар дав Климкові гроші, хоч і вартості вони ніякої не мали, а його дружина – черстві сухарі.

Характеристика-протиставлення

Аптекар

Дружина аптекаря

Кругло-товстий, як бочонок

Веселий

Щирий

Добродушний

Допомагає хворим

Чуйний

Несміливий

Худа

Злюща

Скупа

Перекривлює чоловіка

Бере з хворих «подаяння»

Зневажає людей

Нахабна

Артистична майстерня. Інсценізація уривка з повісті «Зустріч хлопчиків з учителькою Наталею Миколаївною»

Дійові особи: Зульфат, Климко, Наталя Миколаївні, бородань, жінка.

Бородань. Тихо, тихо. Що мені треба – все візьму. Сам виберу. Тільки тихо, граждани. Ша! Ану одійди, не мацай мішків, ба так батогом і встюжу. Мацає воно… Ти, з драпом, давай. Що тобі? Борошно є, кукурудза, сіль біла,

слов'янська.

Жінка. Були б оце наші шахтарики, вони б тебе вдягли і взули, ще й підперезали б…

Бородань. А ти вобще можеш тут не стоять. Вобще не підходь, бо я в тебе й золота не візьму, хоч би воно в тебе й було. Їх пожалій, привези, а вони ще й зубами скреготять…

Зульфат та Климко (одночасно). Добрий день, Наталю Миколаївно…

Вчителька. Климко?.. Зульфат?.. Ой, як ви мене злякали…

Бородань. Ей, ти молодице! З червоним платтям… Підходь, я беру твій товар.

Вчителька. Ні-ні. Вам я його не проміняю… нізащо…

Бородань. Поду-умаєш, яка цяця… Ва-ам! Ну, тоді пухни з голоду!

Вчителька. Ходімте, хлопчики, проведете мене трошки.

Бородань. Хто вона! Вчителька? Ей ти, вчителька! Горда! Іди сю…

Зульфат. Я вб'ю його! Таких треба вбить!

Вчителька. Не смій, Зульфате! Ну годі-бо, заспокойся… Кармелючок мій малий.

Климко. Не треба, Зуль, а то ще свого когось улучиш.

Вчителька. Де ти живеш тепер, Климку? Треба було тебе побачити, та Оля народилась. Саме в той день…

Климко. Ми зараз удвох із Зульфатом. Наталю Миколаївно, не треба вам нічого промінювати, а переходьте – це ми вас із Зульфатом удвох просимо, - переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…

Зульфат. Все помагать будем! А Олі я колиску принесу. У нас є.

Вчителька. Спасибі. Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…

Творче завдання.

- Чому на вашу думку, незважаючи на негаразди вчителька відчула себе щасливою? (Вчителька відчула щастя від свого материнства та від учнів, маленьких захисників її. Вона вкладала душу у вихованців, а вони віддячили добротою).

Любителі творчості. Схема «Гомін базару»

Гомін базару → жебракування старців та калік → квиління бабусі про

старість → ворожіння ошуканців → розмови про обмін товаром → бесіда Климка з шевцем→ стогін облави → накази поліцаїв → подяка врятованої дівчини → жалість в голосі тітки Марини.

Творче завдання.

- Як змінюється тональність в гомоні базару? (Тональність в гомоні різко змінюється: від низьких частот до високих. Чується багатоголосся, діалогічне мовлення, монолог).

Журналісти. Інсценізація «Інтерв'ю з тіткою Мариною».

Дійові особи: журналіст, тітка Марина.

Журналіст. Що вас, пані Марино, найбільше вразило при першій зустрічі з Климком?

Марина. Вразило те, що по сіль відправилася дитина. Не жаліє війна ні старого, ні малого.

Журналіст. Чому назвали Климка «бідовеньким»?

Марина. Інакше і не скажеш. Бідовенький – це тому, що ризикує собою, бачите, яку даль хлопчик один здолав. Не кожен на таке спромігся б.

Журналіст. Як Ви, вважаєте, чому хлопчик не погодився жити у вас?

Марина. Климко хоч і голодний, холодний, зате меткий та відповідальний. Якщо дав слово, то його обов'язково дотримає. Знає, що його ждуть.

Журналіст. Як Ви прокоментуєте епізод, коли Климко пив молоко?

Марина. Важко було дивитися, як він розбавляв молоко водою, бо хотів узяти з собою пляшечку молока для вчительської донечки. Переживав і дбав про інших, а про себе ні. Добра дитина…

Журналіст. Як Ви розпрощалися?

Марина. Сумно було. Знайомий хлопчик допоміг Климка посадити у вагон товарного поїзда. Хотіла, щоб у Донбас поїхав, щоб пішки не йшов. Шкода його, не судилося нам бути разом.

Проблемне запитання.

- У чому проявляється трагізм цієї жінки? (Тітка Марина самотня. Чоловік воює а фронті, від нього нема ніякої звістки. Немає певності, що він повернеться додому. Доля подарувала їй зустріч з Климком і в ній зажевріла надія відродити родинні стосунки. Та не так сталося, як гадалося).

Літературознавці. Художня деталь – це один із засобів створення художнього образу, що допомагає уявити зображувану картину, предмет чи характер у його неповторній індивідуальності. Художня деталь може відтворювати риси зовнішності, одяг, навколишню обстановку, переживання.

Григір Тютюнник – майстер художньої деталі, за допомогою якої він розкриває характер своїх героїв. Настає кінець подорожі Климка. Здавалося, що він має бути щасливим, проте автор його драматизує. У розв'язці повісті є вражаюча деталь – тоненька біла цівка солі, що за неї покладено людське життя. Хлопчика пронизала черга з німецького автомата, проте він ще встиг врятувати чуже життя: «Він уп'явся пальцем в дірку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль…»

- Климко – жертва тяжких обставин чи активний борець?

ІV Застосування знань, формування умінь

1. Евристична бесіда

- Яке ваше загальне враження від сьогоднішнього уроку?

- хто з героїв вам запам'ятався найбільше? Чим саме?

- Як стверджується Г. Тютюнником ідея самопожертви у творі?

2. Прийом «Мікрофон»

«Для мене Климко…»

V Підсумок уроку

Слово вчителя

Повість «Климко» - це історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще важчими робили трагедії повоєнні… Климко все своє життя піклувався про інших. Війна принесла стільки зла, що не дала маленькому добро творцеві лишитися живим.

VІ Оцінювання

VІІ Домашнє завдання

Творча робота «Зульфат і Климко побратими» (твір-мініатюра).
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду