Методичні рекомендації до уроків української літератури з вивчення життєпису Григора Тютюнника

06 листопада, 2016 0
Методичні рекомендації до уроків української літератури з вивчення життєпису Григора Тютюнника

Українська література формує любов до культури свого народу, його мови, звичаїв, національних традицій і етнічних цінностей, розуміння загальнолюдської й національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні цінності.

Українська література як базовий навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна літературна освіта забезпечує естетичне та етичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування загальної культури.

Як навчальний предмет українська література включає в себе також знання, пов'язані зі сферою літературознавства,

теорії та історії літератури, знання про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках учнів.

Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом методичних підходів особистісно-зорієнтованого навчання, що забезпечує розвиток різнобічних здібностей учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.

Підготовка до уроків літератури передбачає визначення суб'єктів навчально-пізнавального процесу на далеку та близьку перспективу:

- випереджальне ознайомлення зі списком творів;

- підготовку систему завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм розумової діяльності, що допоможе учневі-читачеві проникнути в таїну художнього тексту;

- конструювання навчально-пізнавального дійства, сценарію, організації змістового наповнення уроку;

- чітке визначення теми,

мети та завдань уроку, проблемних питань до твору (творчості), добору епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне та мистецьке оформлення).

Літературознавці, науковці, методисти, учителі-практики звертали свою увагу на наскрізне вивчення творчості письменника. Потрібно відмітити, що у багатьох роботах спостерігається різнобій оцінок, розбіжності тлумачень творів, окремих композиційних елементів, мотивів і персонажів. Усе це, звісно, не могло не позначитися на вивченні творчості Григора Тютюнника у школі.

Деякі учителі часом задовольняються поверховим переказом учнів простої фабули твору, примітивним аналізом системи образів та авторського задуму. На таких уроках поза увагою залишиться мистецька майстерність, глибина думки письменника, широта й охоплення ним болючих соціальних проблем. Тому, на мою думку, важливим є звернення до «автобіографії» Григора Тютюнника. Художник слова достовірно описав події, життєві обставини та душевний стан.

«Автобіографія» сприймається як цілком завершений художній твір. Пережите автором згодом ожило на сторінках його творів.

Слід виокремити основні методи навчання та форми організації навчально-пізнавальної діяльності для 5 та 7, які можна використати на уроці з вивчення життєпису Григора Тютюнника та його творів «Дивак», «Климко»: бесіда; бесіда за змістом твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; літературна вікторина («Чи уважний ти читач?») заочна подорож; конкурс знавців літератури («Спільний проект»: учні поділяються на 6 груп – за кількістю розділів повісті «Климко». Завдання для учнів: «Дослідники»: провести спостереження за взаєминами у сім'ї аптекаря Бочонка. Скласти план (розділ ІІ). «Артистична майстерня»: підготувати інсценізацію «Зустріч Зульфата й Климка з учителькою» (розділ ІІІ). «Любителі творчості»: скласти схему «Гомін базару» (розділ ІV). «Журналісти»: підготувати інтерв'ю з тіткою Мариною (розділ V). «Літературознавці»: віднайти вражаючу деталь у розв'язці повіті. Яке місце відводив Г. Тютюнник художній деталі в своїй творчості? (розділ VІ)); інсценізація; робота у групах, парах (творче завдання «Запитай автора та його героя», заповніть таблицю «Визначальні риси характеру …»); індивідуальна робота (робота з картками); завдання творчого характеру (есе «Мої враження від прочитаного», твір-мініатюра «Майбутнє Олеся», твір-роздум, складання сенкану); словникова робота («Поясни слово»). У 11 класі при вивчені новели «Три зозулі з поклоном» пропонується використати такі форми роботи: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч із прозаїком; екскурсія (або заочна подорож); обговорення проблеми (за круглим столом); бесіда; бесіда за змістом твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; робота у групах, парах (Усний переказ епізоду з новели «Три зозулі з поклоном»: а) зустріч з батьковими соснами, б) розмова Марфи з листоношею, в) «серце в усіх не однакове», г) посиденьки, д) останній лист від тата); індивідуальна робота; колективна робота (складання плану-схеми образу головного героя); завдання творчого характеру («Спостереження за поведінкою героїв», «Змоделюй ситуацію», усне повідомлення «Образ-символ у новелі», лист одкровення письменнику, складання сенкану, твір-мініатюра «Уроки милосердя, доброти, любові Григора Тютюнника»); рольова гра (Спробуйте розповісти про: а) Михайла від імені Марфи, б) Софію від імені Михайла, в) Марфу від імені Софії); словникова робота.

На уроках вивчення життєпису Григора Тютюнника можна використати ще й такі методи та прийоми: виразне читання (читання текстів в особах, читання учителем, учнями, «ланцюжком», вголос, під музичний супровід, вибіркове читання); рольова гра («Запитай героя», учні задають запитання героям творів); прийоми «Незакінчене речення» ( закінчіть речення: Для мене герої Григора Тютюнника – це…); «Мозковий штурм»; «Мікрофон» (продовжіть фразу…); літературна вікторина; проблемне запитання; робота із схемами; ілюстраціями; робота з портретом письменника; гронування. Уроки можна проводити і у незвичній формі. Наприклад, пов'язати творчість Григора Тютюнника із усною народною творчістю, на прикладі епіграфу(7 клас):

Скажи мені – я забуду,

покажи мені – я запам'ятаю,

залучи мене – я навчуся.

Народна мудрість

Робота з епіграфом

- Уважно прочитайте епіграф до нашого уроку.

- Як ви розумієте народний вислів?

- Чи погоджуєтеся з ним? Пригадайте життєві ситуації для ілюстрування правдивості вислову.

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку роздаються збірники усної народної творчості чи видрукувану на окремих аркушах тематичну добірку перлин української народної творчості. Прислів'я необхідно прочитати вголос, прокоментувати, зіставити із ситуаціями життєвого досвіду письменника, записати в робочі зошити з літератури.

А також залежно від мети, завдань уроку, особливостей художнього твору та жанрово-стильової манери письма митця, обраного методу проведення заняття можуть бути використані різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; зачитування творів і уривків вголос; «оживлення» подій та словесний опис картини; підготовка та обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; запис інтерв'ю автора, його рідних, друзів, знайомих; підготовка словничків термінів, понять; виставка учнівських ілюстрацій до твору (творів); сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.

Відповідно уроки можна представити як традиційні, так і нестандартні. Останні можуть бути такими: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, художня розповідь тощо (для 5, 7 класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, семінар, практикум у 11 класі.
Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду