Урок: Усне і писемне мовлення. Перевірна робота. Аудіювання

31 липня, 2017 0

Мета: дати учням поняття про усне і писемне мовлення; вдосконалювати вміння дотримуватися правил усного і писемного мовлення; перевірити вміння учнів сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування; виховувати повагу до людей похилого віку, бажання їм допомогти.

Хід уроку

I. Організаційний момент 

II. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (с. 71–72, вправа 191)

— Що нового дізналися про козаків? Розкажіть.

— Зачитайте слова, які відповідають на питання що робили?. (Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали)

— Як можна перенести слова означає, вільна?

— Як ви розумієте прислів'я:

«Козацькому роду нема переводу»?

2. Робота над загадками (див. додаток на с. 58)

III. Мотивація навчальної діяльності. 

Повідомлення теми й мети уроку

— Ми почали вивчати тему «Мова і мовлення». Яким може бути наше мовлення?

Робота за таблицею 

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про усне і писемне мовлення, будемо вчитися правил мовного спілкування, а також перевіримо, як ви вмієте сприймати на слух незнайомий текст і розуміти його з одного прослуховування.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя

— Свої думки люди найчастіше передавали одне одному в усній формі, тобто за допомогою органів мовлення, бо за їх допомогою ми вимовляємо звуки, слова, речення. Казки, легенди, народні прикмети прийшли до нас з давнини, бо люди передавали їх із вуст у вуста (давні назви губ). Так виникло усне мовлення. Пізніше люди почали записувати свої думки або читати думки інших людей. Так виникло писемне мовлення.

2. Робота за підручником (с. 72–74)

Вправа 192

1) Бесіда за малюнком.

— Яка пора року зображена? Де заховалися лісові тварини?

— Хто з цих звірят на зиму засинає, а хто одягає теплу шубку?

— Якого кольору шубка в зайчика взимку? чому?

2) Усне складання речення про одну з тварин.

3) Відповідність звукової моделі слову.

— Назви яких тварин позначено звуковими моделями?

— Яким мовленням усним чи письмовим ви користувалися під час виконання вправи?

Ознайомлення з вимогами до усного мовлення (с. 73)

— Яким повинне бути усне мовлення? (Чітким, виразним, зрозумілим)

Вибіркове списування (вправа 193)

— Прочитайте текст уголос. Про яку пору року йдеться?

— Спишіть речення, яке відповідає поданій схемі. (З дерев повільно опадали різнокольорові листочки.)

— Поділіть для переносу слово повільно.

Ознайомлення з вимогами до писемного мовлення (с. 73)

— Яким повинне бути писемне мовлення? (Каліграфічним, розбірливим, охайним, без помилок.)

3. Фізкультхвилинка 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота над образними висловами (с. 73–74, вправа 194)

— Як ви розумієте вислів підійти навшпиньках? Хто бажає показати, як це робиться?

— Прочитайте два тексти. Порівняйте їх.

— У якому тексті про вечір говориться образно? (У другому.)

— Поясніть, як ви розумієте виділений вислів?

— До слова незабаром доберіть слово, близьке за значенням. (Скоро)

2. Самостійна робота (с. 74, вправа 195)

Перевірка виконаної роботи.

— Прочитайте утворені словосполучення.

— Як ви читали записані словосполучення? (Виразно)

— На який склад падає наголос у цьому слові?

3. Аудіювання (див. додаток на с. 64)

4. розвиток зв'язного мовлення. казка «курочка ряба» (с. 74, вправа 196)

Бесіда за малюнком

— Розгляньте малюнок і скажіть, до якої він казки?

— Пригадайте, чому плакали дід та баба. Розкажіть коротко.

— Підпишіть малюнок словами з казки.

— Що кудкудаче курочка? Запишіть.

— Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили? (Букви «я», «є» утворюють склад.)

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія

— Які види мовлення ви запам'ятали?

— Чим усне мовлення відрізняється від писемного?

VII. Домашнє завдання 

С. 74, вправа 197.

 

Додаток до уроку

3. Аудіювання

1) Слухання тексту, який читає учитель.

ПРОТОПТАЛИ СТЕЖКУ

Уночі була хурделиця. Намело кучугури снігу. Рано-вранці йшло троє дітей — Юрко, Михайлик і Ніна. Всюди коло хат з'явилися люди. Відкидали сніг лопатами, прокладали доріжки.

Ось хатина бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинилися діти біля бабусиного двору. Нікого не видно.

— Як же це бабуся до криниці вийде? — сказав Юрко.— Снігу ж скільки.

— Давайте протопчемо стежечку від хати до криниці! — порадив Михайлик.

Діти увійшли на бабусине подвір'я. Йшли по глибокому снігу. Від воріт до хати — трохи легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали стежку від воріт до хати і від хати до криниці.

Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи. Вони думали: ось бабуся Марія вийшла з хати. Побачила стежечки. Радіє...

В. Сухомлинський 

2) Тестування.

1. Куди йшли діти?

а) Кататися з гірки;
б) до школи.

2. Кого побачили діти біля хатини бабусі Марії?

а) Нікого;
б) бабусю, яка відкидала сніг.

3. Що вирішили зробити учні?

а) Допомогти бабусі відкидати сніг;
б) протоптати стежку.

4. Про що думали діти?

а) Бабуся Марія подякує їм за допомогу;
б) бабуся зрадіє, коли побачить стежечки.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду