Урок: Визначення наголосу в словах. Робота зі словами, наголос у яких треба запам'ятати

12 березня, 2017 0

Мета: ознайомити учнів з літературною вимовою ненаголошених голосних звуків; формувати навички вимови голосних е, и, о в коренях слів; виховувати інтерес до усної народної творчості.

Хід уроку

I. Організаційний момент ii. актуалізація опорних знань 

1. Перевірка домашнього завдання (с. 24, вправа 61

— Назвіть у словах першого речення наголошені голосні звуки.

2. Вправи на повторення 

Робота в групах 

— Підкресліть слова, в яких тільки два склади.

Павук, заєць, веселка, лісник, дорога, букварі, бабка, конвалії, бесіда, учні, огорожа, баян.

— Прочитайте слова, розподіліть їх за алфавітним порядком, в цьому самому порядку запишіть номери цих слів у зошиті.

1-ша група: 1) пенал; 2) буквар; 3) книга; 4) лінійка; 5) учень.

Запис у зошитах: 2; 3; 4; 1; 5.

2-га група: 1) олівець; 2) портфель; 3) ножиці; 4) азбука; 5) щоденник.

Запис в зошитах: 4; 3; 1; 2; 5.

— Яке слово «зайве» у кожній групі слів? чому? (За кількістю складів.)

III. Повідомлення теми і мети уроку 



Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати за словами, наголос у яких треба запам'ятати.

IV. Вивчення нового матеріалу 

1. Робота за підручником (с. 25–26

Вправа 62 

Учні читають загадки, знаходять потрібне слово в довідці. Записують слова-відгадки, ставлячи наголос.

Вправа 63 

Учні читають текст, правильно наголошуючи виділені слова.

— Де можна побачити багато вишитих рушників?

— Що прикрашають вишитими рушниками? Де їх використовують?

— Яких тільки узорів немає на рушниках! Але найбільше вишивальниці в Україні використовували нитки якого кольору? (Червоного і чорного.) Слухання пісні про рушник.

— Що означає чорний колір? (Журба, смуток)

— А червоний? (Любов і кохання)

— І донині на весіллях, щоби бути щасливими, за народним звичаєм, стають на вишитий рушник.

— Ще раз прочитайте виділені слова, правильно їх наголошуючи.

Учні списують перші два речення, підкреслюють виділені слова, позначають наголос.

Візьміть до уваги! В українській мові є й інші слова, які можна вимовляти по-різному. Наприклад: по́милка і поми́лка, за́вжди і завжди́, у́смішка і усмі́шка.

Вправа 64 

Учні читають й запам'ятовують, як вимовляються і пишуться словникові слова.

Спочатку списують слова з наголошеним першим складом, потім — з другим, далі — з третім. Наголошені склади підкреслюють. (Дрова, столяр, шофер, дочка, старий, новий, український, одинадцять, чотирнадцять)

Вправа 65 

Учні читають і відгадують загадку. Записують відгадку. (Дятел) Підкреслюють букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.

— Уважно стежте й запам'ятовуйте, як треба проводити звуковий аналіз слова (с. 26).

— Тепер завжди звуковий аналіз будемо проводити у такій послідовності, тому постарайтеся її запам'ятати.

2. Фізкультхвилинка 

Всі піднесли руки — раз!
На носках стоїть весь клас,
Два — присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! — і вгору,
Два! — і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз — присіли, два — піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.

V. Узагальнення й систематизація знань (див. додаток на с. 40

VI. Підбиття підсумків. Рефлексія 

— Назвіть слова, наголос у яких ви вивчили на уроці.

VII. Домашнє завдання 

С. 26, вправа 66.

Додаток

1. Слухання вірша 

— Прослухайте вірш і запам'ятайте різницю у наголошенні російських та українських слів.

Українську нашу мову
І російське братнє слово
Ми вивчаєм залюбки.
Дуже мовці ми близькі,
Та закон у кожній свій,
Непорушний і міцний.
Ти про нього пам'ятай,
Будь уважним, розрізняй:
Ве́рба кажуть по-російські,
А верба́ — по-українські.
Українці кажуть кре́мінь,
Ще ім'я́, й петля́ і ре́мінь.
У Росії ж це креме́нь,
Пе́тля, и́мя і реме́нь.
Сто́ляр ми вживаєм слово,
А столя́р — в російській мові.
В нас тонки́й, у них же — то́нкий,
Наш дзвінки́й, у них же — зво́нкий.
Їхній но́вий, наш — нови́й,
Їхній ста́рий, наш стари́й.
До́чка в них, у нас — дочка́,
Ось різниця тут яка!
(З живого джерела)

2. Виконання практичного завдання 

— Поставте наголос у словах.

Верба́ — ве́рби — на вербі́.

Дочка́ — до́чки — дочці́.

Де́рево — дере́ва — де́ревце (деревце).

По́друга — по́други — по́друзі.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду