Урок «Лист. Адреса», 5 клас

05 листопада, 2016 0
Урок «Лист. Адреса», 5 клас
Мета: ознайомити учнів із типами листів, навчити грамотно і правильно підписувати конверт і оформляти лист , дотримуючись композиційної єдності , послідовно викладати свої думки на папері , при потребі застосовувати звертання і вставні слова , засвоїти поняття «адреса», «адресат» , «адресант» , «індекс» ; розвивати зв'язне мовлення школярів, їх вміння користуватися «Тлумачним словником» , правильно вимовляти слова іншомовного походження ; виховувати ввічливість , повагу до старших, сприяти формуванню навиків культурної поведінки у дітей , розвивати інтерес до традицій та звичаїв українського народу

Тип уроку : урок розвитку зв'язного мовлення

Обладнання : підручники , записник

школяра з теми «Лист. Адреса», конверти , зразки листів , таблиця «Як будується лист», буклет «Записник школяра з теми “Лист. Адреса”.

Основний зміст уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Проблемне питання

Знаєте, діти, отримала нещодавно листа , але від кого – незрозуміло . Погляньте, який неграмотний запис, який брудний лист . Хоча читати чужі листи нечемно, але, як виняток, я попрошу Андрія, щоб він зачитав його вам.

Привіт!

Напесать листа до вас

Змусили проблеми .

Вчора в класі говарив

Я на зборах знову—

Щоб нихто з нас не робив

Помілок у мові .

Я завжди про це кажу ,

Веступаю всюду ,

Обіцяю і пишу—

Всім за пріклад буду !

Але учні виступ мій

Слухать не

хотіли .

Тож я прошу вас одне :

Поможіть, будь ласка !

А то я, Мекола ,

Не вчив правел з мови

І не можу прочитать

Власної промови ,

Тому що я ні бе ні ме

В правелах із мови .

Тому що я ні бе ні ме

В правелах із мови .

- Ні прізвища , ні дати , коли лист написано. Здається, я зрозуміла, від кого цей лист . Знаю я такого Миколу , що все говорив , що правил вчити не буде , бо вони йому не знадобляться .

От і має . Простенького листа неспроможний написати . А скільки помилок !

- Як ви гадаєте, чи приємно отримувати такого листа?

- Здається, Миколка допустився у листі багатьох помилок, виправте їх.

- Яким би не був лист, проте неввічливо залишати його без відповіді .

- Але на яку ж адресу писати ?

- А чи вмієте ви писати листи ? Підписувати конверт ?

Отож, як ви уже, напевно, зрозуміли, тема нашого уроку: Лист. Адреса .

Що ви очікуєте від уроку?

Заповнення перших двох колонок у таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».

Сьогодні на уроці Ви навчитеся правильно і грамотно підписувати конверт , оформляти листи .

- А як ви думаєте, для чого це вам потрібно ?

Записати в зошити число, класна робота, тема

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань, особливо за допомогою письма. Саме воно дає можливість долати простір і час. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому.

А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для цього використовувались різноманітні сигнали.

У часи, коли Україна зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки зі смолою.

Мовою знаків у індіанців служив дим, у поселеннях Африки - свист, за допомогою якого „перемовлялися”, ділилися новинами сусіди.

Для передачі думок на відстань використовувались предмети. Індіанці, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк.

Сигналом миру служила люлька: її на знак примирення по черзі палили представники ворогуючих племен.

Для передачі повідомлень використовувалось своєрідне намисто вампум - нанизані на стрічку морські черепашки.

Поширеним було вузликове письмо - кіпу: зміст послань у ньому передавався через кількість прив'язаних до мотузки чи палиці шнурів і вузлів на них; форму, розташування , їх колір.

«Мова» сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало піктографія - малюнкове письмо.

Людина навчилась малювати дуже давно. Поселившись у печері, люди висікали або видряпували фігури тварин, людей та різних предметів. Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення. Малюнками передаються навіть абстрактні поняття: рогата змія означає „життя”, людина або тварина вниз головою - „смерть”, з'єднані руки - „дружба”, дві змії - „небезпека” і т.ін.

Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні. Це всім відомі знаки дорожного руху.

На зміну малюнковому письму ішло і згодом прийшло ієрогліфічне письмо. У ньому кожний знак – ієрогліф передає слово або його частину. У наш час ними пишуть у Японії й Китаї. Ієрогліфічне замінило буквене письмо Винайдення літер - велике досягнення людства.

Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.

Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Саме завдяки їм сьогодні ми маємо письмо і можемо писати листи у сучасному вигляді.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу

1. Словникова робота

У кожного з вас є «Записник школяра» , а в ньому – невеличкий «Тлумачний словничок». Давайте прочитаємо, що ж таке лист.

Лист – це написаний текст, призначений для спілкування на відстані з метою повідомлення про щось адресата.

Ознайомлення із поняттям «адресат» і «адресант»

- Скільки людей щонайменше можуть брати участь в листуванні?

Це—адресат і адресант. Звернімось по допомогу до «Тлумачного словника» і з'ясуємо значення цих слів іншомовного походження та запишемо в зошит .

Адресат—той , кому призначено лист .

Адресант—той , хто надсилає лист .

2. Евристична бесіда

Лист—це особливий вид творчості, кожній людині у повсякденному житті доводиться з кимось листуватися.

Листування поділяється на ділове та особисте.

3. Робота зі схемою «Типи листів»

4. Метод «»Кубування»

Як ви вважаєте, яким стилем пишуться службові листи?

Що характерне для офіційно-ділового стилю?

Подумайте, між ким може відбуватись службове листування.

Як ви вважаєте, яким стилем пишуться особисті листи?

Що характерне для розмовного стилю?

Подумайте, між ким може відбуватись особистіе листування.

5. Гра «Ділове листування»

- Учні! Уявіть собі, що всі ми є співробітниками дитячого журналу Барвінок». До нашої редакції надійшли листи від читачів.

Ваше завдання – допомогти відправнику листа виправити неправильні вислови. (Надалі, якщо у вас виникнуть запитання, треба заглянути у «Словник труднощів української мови»)

6. Ознайомлення із композицією листа

Уміння написати листа означає визначити його зміст , композицію , вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті (щоб не вийшло як у Миколки ) .

Робота з таблицею «Як будується лист»


Частини листа

Приклади

Початок

Звернення до адресата

Дорога сестричко!

Люба моя бабуню!

Доброго дня, Оленко!

Здраствуйте, рідні!

Шановний Петре Миколайовичу!


Початкові фрази про ситуацію листування

Отримала від тебе лист.

Безмірно вдячний за...

Давно не було від тебе листа

Вашого листа отримав.

3хвилюванням прочитав Вашого листа...

Основна частина

Розкривається зміст листа, повідомляються новини.

Я хочу розповісти тобі про новини, яких дуже багато.


Запитання

адресатові

(про що хочеться

довідатись)

Як ти живеш?

Як твої справи?

Що в тебе нового?

Кінцівка

Подяка

Дякую за увагу до...


Прохання писати листи

Я прошу Вас писати...

Я чекаю від тебе листа...

Неодмінно напиши


Передача вітань

Передавай вітання мамі, сестрі...


Прощання, побажання

До побачення.

До скорої зустрічі.

Бажаю успіхів.

На все добре.

3 повагою...

На все добре.

Зичу здоров'я


Кінцівка і підпис

Міцно обіймаю...

Дуже скучаю...

Твоя донька Наталка.


Дата і місце написання листа

20 листопада 2007 р. м. Хуст

В особистому листуванні існують певні традиції.

Лист складається з таких частин: початок, основна частина, кінцівка.

Розпочинається лист зверненням до адресата. Через звертання, як правило, висловлюють ставлення до того, кому пишуть лист (повагу, любов, ніжність).

Також на початку листа вживаємо початкові фрази про ситуацію листування.

В основній частині розкривається зміст листа, повідомляються новини. Вихована людина ніколи не нав'язує своїх думок, тому використовує вставні слова та сполучення слів (на мою думку, здається, як на мене тощо).

Чемна людина завжди поцікавиться життям адресата, його здоров'ям, справами; подякує за увагу та неодмінно попрохає написати їй листа.

Закінчують приватний лист передачею вітань, побажаннями та прощаннями.

Підпис є обов'язковим.

Після листа можлива приписка Р .S. — постскриптум (після написаного).

А тепер давайте знову повернемось на початок таблиці.

Зверніть увагу, в якому відмінку вживаються іменники.

7.Самостійна робота

Наступне завдання ви повинні виконати в зошиті.

Подані слова поставте у формі кличного відмінку

Матінка, сестричка, друг, дідусь, подруга, татусь,Ольга Миколаївна, Віктор Михайлович, вчителька, пан, добродійка.

8. Проблемне завдання «Аналіз листа»

У скарбниці світової цивілізації збереглося чимало листів відомих людей, читаючи які, можна пізнати всю велич людини, її внутрішній світ.

Давайте поміркуємо над листом поета Василя Стуса, написаного синові Дмитру.

Коротке повідомлення учня про Василя Стуса.

Ваше завдання: простежте, чи дотримується поет основних частин листа.

Дорогий сину!

Дякую тобі за листа. Знаєш, я був приємно здивований, що Ти став краще вчитися, братися до навчання. Може, Ти й справді зможеш закінчити чверть без трійок? Чи задоволена тобою мама ? Бо я за весь час дуже хотів бути задоволеним тобою, але, на жаль, не дочекався такого. Я шкодую дуже, що ви з мамою не змогли приїхати в січні. Добре було б, щоб ви таки приїхали удвох — із мамою.

Шануйся, сину. Не залишай маму саму, частіше бувай із нею.

За мене не турбуйся. Я нібито залізний, бо інакше мені просто не можна.

Обіймаю і зичу добра.

Пиши, що Ти читаєш тепер. Але пиши — тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус.

Будьмо ж!

Твій тато

9. Робота в групах

Метод «Ручки всередині»

— Якими словами батько починає листа?

— Чи вдалося вам відчути настрій батька?

— Зверніть увагу на кінцівку листа. Як ви розумієте фразу «пиши тільки тоді, коли є настрій, бажання, а не просто мус».

10.Основні правила листування

Метод «Ґронування»

У кожного листа є свій почерк, стиль, своя неповторна манера. Проте існують єдині вимоги, яких усі мають дотримуватися як в усному, так і в писемному мовленні.

Читання учнями пам'ятки «Правила ввічливого спілкування» в підручнику.

Учні разом із вчителем складають асоціативний кущ


11. Робота над оформленням конвертів

— Що ви знаєте про конверт?

Повідомлення учня

Історія створення конверта

Пошта зародилася в глибоку давнину. Тривалий часлюди писали адресу, на тому самому аркуші паперу, що й лист. Аркуш складали назразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брейтонівласник паперової крамниці придумав для листів паперові «мішечки» і почав видаватиїх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу.

Новина сподобалася. «Мішечки» для листів сталиназивати «конвертами» від англійського слова «cover» — закривати. Конвертипочали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьомусвіту.

12.Ознайомлення із поняттям «адреса», «індекс»

— На конвертах завжди пишуть адресу, а що таке адреса? (діти знаходятьв словнику і зачитують).

Адреса—позначення місцяпроживання особи чи перебування установи.

Після того, як ви напишете адресу, обов'язково має бути індекс.

Індекс—це цифровепозначення кожного населеного пункту.

13. Робота над підписом конверта

Розгляньте уважно зразок оформлення конверта, зверніть увагу на запис адреси на конверті, розділові знаки.

— Де пишеться на конверті адреса отримувача? (Адреса отримувача пишеться в правому нижньому куті конверта.)

— Де пишеться адреса відправника? {Адреса відправника пишеться в лівому верхньому куті конверта.)

— В якому відмінку пишуться імена і прізвища? (Імена і прізвища на конверті пишуться в називному відмінку.)

— Які слова прийнято скорочувати? Як саме? ( вулиця — вул.; будинок — буд.; квартира — кв. ; район — р-н.; область — обл.)

Конверт потрібно оформляти грамотно, охайно.

Не слід робити в ньому зайвих написів, малюнків.

Не дозволяється писати адресу та поштовий індекс ручкою червоного, жовтого та зеленого кольорів.

14. Написання учнями власної адреси, взаємоперевірка

15. Ознайомлення з електронною поштою

Сьогодні, у XXI столітті, коли майже у кожного в дома є комп'ютер, потрібно вміти користуватися ще й електронною поштою. Увага на дошку:

Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шляху проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа.

По аналогії зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо.

Як і звичайному листі можна поставити свій підпис.

Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист.

Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.

Кожна така скринька має унікальну назву, що складається з назви користувача та почтового серверу, розділених знаком @ (наприклад polzovatel@mail.ru).

У різних народів світу цей

Завжди треба пам'ятати, що правила листування за допомогою електронної пошти подібні з усталеними в суспільстві нормами для звичайної пошти. Незважаючи на те, що це кіберпростір і ми маємо справу з монітором комп'ютера, повсюди у мережі знаходяться реальні люди.

На даний час найпопулярнішими поштовими серверами є Mail.ru., Yandex.ru, ukr.net, Rambler.ru.

Адреса електронної пошти завжди пишеться латинськими літерами та містить значок @, який ми називаємо собачкою. У різних народів світу цей символ називається по-різному .

16. Повідомлення учня

Звідки походить і як називається в різних країнах @

Навряд чи серед інтернет-аудиторії зустрінеться людина, якій незнайомий цей символ @. На мережевих просторах він використовується як роздільник між ім'ям користувача і ім'ям хоста в синтаксисі адреси електронної пошти.

Пошуки витоків символу @ відводять нас щонайменше у XV століття, а можливо, ще далі.

Професор Джорджіо Стабіле висунув таку гіпотезу. У документі XVI ст., Написаному флорентійським купцем, згадувалася «ціна однієї А провина» (можливо, амфори). При цьому літера А, за тодішньою традицією, була прикрашена завитком і виглядала як @.

Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ був винайдений середньовічними ченцями для скорочення латинського слова «ad», яке часто вживалося як універсальний слова, що означає «на», «в», «стосовно» і т.п.

У іспанській, португальській, французькій мовх назва символу походить від слова «арроба» - староіспанської міри ваги (близько 15 кг), яка скорочено позначалася на листі знаком @.

Поширенням даного символу на мережевих просторах ми зобов'язані праотцю електронної пошти Томлинсону. Саме він був тим самим чоловіком, який вибрав символ @. Коли вже набагато пізніше його запитали, чому він вибрав цей конкретний значок, він відповів просто: «Я шукав на клавіатурі знак, який не міг зустрітися ні в одному імені і викликати плутанину».

Але все ж: чому саме «собака»? Існує кілька версій походження цієї кумедної назви.

По-перше, значок дійсно схожий на собачку, що згорнувся калачиком.

По-друге - уривчасте звучання англійського «at» трохи нагадує собачий гавкіт.

По-третє, при неабиякій уяві ви можете розглянути в накресленні символу практично всі букви, що входять в слово «собака», ну хіба що, за винятком «к».

В інших країнах цей символ асоціюється з різними предметами. Ось далеко не повний список того, як називають символ «@» в інших країнах.

В Росії «собака» називається також собачкою, жабою, плюшкою, вухом, бараном і навіть крякозяброю.

В Болгарії - кльомба або маймунско а («мавпа А»),

Нідерланди - apenstaartje («мавпячий хвостик»),

Ізраїль - «штрудель»,

Іспанія - як і міра ваги «arroba»,

Франція - та ж міра ваги «arrobase»,

Німеччина, Польща - мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа,

Італія - «chiocciola» - равлик,

Данія, Норвегія, Швеція - «snabel-a» - «рило а» або слонячий хобот,

Чехія, Словаччина - рольмопс (оселедець під маринадом),

Америка, Фінляндія - кішка,

Китай, Тайвань - мишеня,

Туреччина - трояндочка,

на Україні - «Равлик» (равлик), «песик» або знову ж таки «собака».

ІІІ. Підсумок уроку

1. Заповнення останньої колонки у таблиці «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».

2. . «Рюкзак»

Кожен учень стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих знань і умінь, що отримано на уроці, ти візьмеш із собою для використання на інших уроках, у реальному житті, для виконання домашнього завдання?». Аркуші із відповідями складають у рюкзак (уявний чи справжній). Вибірково ознайомлюються із ними.

ІVКоментоване оцінювання

VДомашнє завдання

Написати листа :

1.Своєму другові (подрузі) про екскурсію або цікаву подію в своєму житті.

2. Першій вчительці про свої враження від навчання в 5 класі.

3. Своєму улюбленому літературному героєві.

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду