Урок: О. Довженко. «Україна в огні». Національні й загальнолюдські проблеми

04 січня, 2017 0

Мета: опрацювати зміст кіноповісті; учити учнів вдумливо читати текст, коментувати найосновніші моменти, публіцистичні відступи; розвивати вміння виокремлювати провідні мотиви, проблеми, обговорювати їх з позиції сьогодення; виховувати

національну самосвідомість учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст кіноповісті, літературознавчий словник, епіграф.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда з учнями

  • Охарактеризуйте українську літературу 40–50 рр. XX ст.
  • Назвіть імена письменників, які творили в цей період.
  • Розкажіть про Довженка-кінорежисера.
  • Охарактеризуйте тематику творів О. Довженка.

II. Мотивація

навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

Багато лиха й катастроф зазнало людство на шляху розвитку. Жахливі землетруси й засухи, голод і епідемії неодноразово знищували мільйони людей. Та з усіх цих катастроф найстрашнішою стала не викликана силами стихії, не породжена природою, а творена руками самої людини — війна.

Багато разів приходила вона на землю, сіючи смерть і спустошення. Тисячі й тисячі гинули в її залізних обіймах на полях боїв, в окупації, у тилу від виснажливої праці та нестатків. Війна завжди вимагала від воюючих народів титанічного напруження всіх сил, як фізичних, так і духовних. Десятки неперевершених творів виходили з-під пера письменників у часи війни, а ще більше після її закінчення. Не був винятком і О. Довженко.

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

«Україна в огні» — це переломний етап у житті та творчості

О. Довженка. Спочатку Довженко, будучи за характером романтиком, свідомо підтримував ідеї нового ладу, він віддав свій талант загальному оркестру, але потім внутрішня вільна природа митця активно противилася цьому, вона підносила його над актуальними більшовицькими ідеями колективізації, індустріалізації до глибинного осмислення вічних людських проблем у тісній єдності з національними. На екран чи в текст настирливо проривалася болюча правда, яка мучила його. І він написав правду спочатку в «Щоденнику», а потім — в «Україні в огні».

2. Оголошення результатів дослідження учнів про історію написання та опублікування кіноповісті «Україна в огні» (домашнє завдання)

«Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості». Так написав митець у «Щоденнику» після заборони «України в огні».

Кіноповість письменник почав писати на початку війни. Швидко написав, зняв фільм, сподіваючись визнання та вдячності. Але сталося навпаки: і кінофільм, і повість були осуджені й заборонені. Фільм узагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його знаходиться в архівах московського держфільмофонду), а повість уперше опублікували вже після смерті письменника. Майже за всі кінофільми (і за «Звенигору», і за «Землю», і за «Арсенал», і за «Щорса») кінорежисера критикували. Однак такого терору, такої тотальної наруги, як за «Україну в огні», він ще не зазнавав. Досить сказати, що для розгляду кіноповісті 31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП (б), на якому й розпинали О. Довженка.

Письменник не став на коліна, не благав прощення в Сталіна ні на тому засіданні-судилищі, ні пізніше. Де ж брав він сили для боротьби проти сатанинської сталінської системи? У свого народу, у його, хоч знівеченій і окраденій, але живій і чистій душі. У щирому зверненні до генсека Довженко писав: «Товаришу Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і треба тримати в чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм… у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?».

Послухаймо самого О. Довженка й зрозуміємо, за що справді він був так тяжко покараний: «Написав я «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю… Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був… на її пожарах сьогодні… Моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови… Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика… Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюваннями…».

3. Теорія літератури

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, кіноповістю називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Публіцистичність — це певна тенденція, певна манера письма, певні стильові особливості, властиві як звичайній інформації, так і науковим працям, і творам художньої літератури. Публіцистичність — це якість, що може бути притаманна творові будь-якого роду й жанру. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність і специфічну, притаманну публіцистиці образність.

4. Робота з текстом твору

  • Якою сценою починається кіноповість «Україна в огні»?
  • Яку функцію виконує пісня «Ой піду я до роду гуляти»?
  • Який прийом застосовує автор, щоб познайомити нас із родиною Запорожців?
  • Прочитайте епізод зустрічі Василя Кравчини з Олесею. Чому дівчина зважилася на такий вчинок?
  • Які враження маєте ви від розповіді про поведінку німців під час окупації?
  • Охарактеризуйте Купріяна Хутірного. Які принципи життя він сповідує?
  • Хто такий Лаврін Запорожець? Дайте оцінку його вчинкам.
  • Яка роль образу прокурора Лиманчука у творі? (Довженко посмів сказати правду про радянську партноменклатуру, зокрема про командний склад органів прокуратури, КДБ, УВС. Уособленням цих темних страхітливих сил у всій їх антинародній потворній суті постає образ голови райвиконкому, а потім прокурора — Лиманчука. «Він був великим любителем різних секретних паперів, секретних справ, секретних інструкцій, постанов… Він засекретив ними свою глибоку байдужість до людини… Йому ні разу не приходило в голову, що… єдине, що він засекречував, це була його засекречена дурість»)
  • Прокоментуйте епізод протистояння Запорожця й Заброди? Чому так ненавидів Заброда? Що дало сили Лавріну Запорожцю вирватися з німецького полону?
  • За що судили Христину Хутірну партизани? Як вона себе поводить під час судилища? Прочитайте уривок з твору.
  • Зачитайте дискусію Кравчини й Сіроштана. Які моральні цінності відстоює Кравчина?
  • Як характеризує фон Крауз українців? Зачитайте й прокоментуйте? (…У цього народу є нічим не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії… У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників». «Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні», «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки»)
  • Чи можна виправдати дезертирів, що стали прислужниками фашистів? Як вони оцінюють свій вчинок?
  • Який образ є центральним у творі? (Головним, наскрізним у кіноповісті є велетенський, епічний образ України, сплюндрованої фашистами й більшовиками)
  • Дослідіть композицію твору. (Сценарій кіноповісті складається з 50-ти епізодів-картин. У творі кілька сюжетних ліній: доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій; лірична лінія Олесі й Василя; лінія Христі Хутірної; вчинки ворогів і поведінка Лиманчука)
  • Визначте тему та ідею твору. (Головною темою твору є реалістична передача поразок і відступів та героїзм українського народу в боротьбі з фашизмом, розвінчання сталінської концепції класової боротьби, критика відсутності національної гордості. Ідея твору, за словами самого автора, — незламність сили й непохитність духу нашого народу, здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом)

5. Аналіз публіцистичних відступів автора. Робота в групах

Довженко-письменник не просто веде оповідь про події, він висловлює власне бачення причин поразок, зради, зневіри через ліричні відступи, аналітичні роздуми.

Група I

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про Україну.

Очікувані результати

«О українська земля, як укривавилась ти! Ріки кров'ю поналивано, озера слізьми та жалем… Степи гнівом утоптано та прокляттям, та тугою і жалем».

«Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? Де стільки передсмертних криків, сліз, відчаю? Горе розлилося по недобитих вокзалах».

«Не стало прекрасного села. Не стало ні хат, ні садків, ні добрих лагідних людей. Одні тільки печі й печища біліли серед попелу й вугілля, та де-не-де висіли трупи на ушулах чи на грушах. Нікому було ні плакати, ні кричати, ні проклинати».

«Яка була любима незаймана річка! Вона стала невпізнанна. Вона була збезчещена, зґвалтована і сплюндрована ворогами».

Група II

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про українців під час війни.

Очікувані результати

«Звиклі до типової безвідповідальності, позбавленні знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликали їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії… Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі…».

«Довгі відходини, сум і горе важких утрат пригнобили всіх. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя».

«З темних льохів, брудних ям, із-під зруйнованих печищ вилізали землистого кольору, чорні, погано одягнені люди… Якесь невимовне тавро жаху й скорбот і того, що лежить за межами обурення і відчаю, упало на них, закарбувалось і довго-довго не зникне вже, як прокляття долі, до самої їх смерті».

Група III

Знайти й прокоментувати авторські роздуми про бійців на фронті.

Очікувані результати

«Все віддали… Поквиталися з життям, з війною, з ворогами на всю силу. Не мудрували, не ховалися по резервах і тилах, не обростали родичами… на постах. Не видушували з малих своїх талантів великої користі, нехтували талантом, не любили виставляти напоказ ні в цілому вигляді, ні в пораненому, ні в яких доблестях, мало дорожили своїм — непоштиві, насмішкуваті й недбалі…».

Група IV

Знайти й прокоментувати останнє звернення до читача.

IV. Узагальнення вивченого матеріалу «Обери позицію»

Учні обирають певну думку: «так» або «ні». Згідно з цим вони групуються, записують аргументи на захист своєї думки. У процесі обговорення можуть перейти в іншу групу, мотивуючи свій перехід.

Чи актуальні проблеми, висвітлені Довженком у кіноповісті (виховання молоді, незнання історії, відсутність національної гордості), сьогодні?

V. Колективне складання тез-висновків

1. Зміст зображеного в кіноповісті — це жах війни, про який «не забудуть і потомки в віках», бо це таке горе, така наруга над українським народом, яка «лежить за межами обурення і відчаю».

2. У кіноповісті пророчо передбачено ренесанс зраненої України. Хоча «національна гордість не виблискувала в наших книгах класової боротьби», але вона «засяє, та так засяє на весь добрий людський світ, що осліпнуть від заздрощів всі…». Це пророцтво здійснюється на наших очах.

3. Своєю кіноповістю Олександр Довженко захистив націю від різних наклепів з боку великодержавних російських шовіністів.

4. У кіноповісті створено безсмертну галерею образів, особливо Лавріна Запорожця, Олесі, Кравчини, Христі, які вже стали окрасою класичної української літератури середини й початку другої половини XX століття.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати сторінки підручника; дослідити засоби виразності або скласти усний твір «Образи українців у кіноповісті “Україна в огні”».

2. Читати кіноповість «Зачарована Десна».

Оцінка матеріалу
Коментувати
Введіть код з малюнка:*
оновити, якщо не видно коду